• Посилання скопійовано

Невитребовані орендні платежі варто оформляти одним первинним документом

Юрособа-«загальносистемник» уклала договір оренди з неприбутковою організацією у 2014 р., але жодного разу не виставляла рахунок за оренду. Як діяти підприємству-орендодавцю? Чи можна скласти 1 акт наданих послуг за весь період дії договору? Що робити з податковими накладними?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

ЗапитанняЮрособа-«загальносистемник» уклала договір оренди з неприбутковою організацією ще у 2014 р., але жодного разу не виставляла рахунок за оренду (не має актів наданих послуг, податкові накладні не зареєстровано). Як діяти підприємству-орендодавцю? Чи можна скласти 1 акт наданих послуг за весь період дії договору оренди (30 місяців)? Що робити з податковими накладними?

Відповідь:

На практиці сторони в договорах оренди приміщення вказують на періодичність оплати орендних платежів та складання актів виконаних робіт (наданих послуг).

Втім, чинне ЦКУ не вказує прямо на це, адже ст. 759 ЦКУ за договором оренди наймодавець передає або зобов'язуєтсья передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Таким чином, сторони самостійно визначають в договорі періодичність сплати орендних платежів, строк оренди та дату передачі майна в оренду. Щодо складення актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), скажімо, щомісячно після оплати орендного платежу, то це переважно було прив'язано до виконання приписів ПКУ (ст. 137), яка вказувала на підтвердження витрат саме актами виконаних робіт (наданих послуг).

Насьогодні, коли податковий облік ведеться на підставі бухгалтерського обліку, то враховуючи приписи ст. 9 Закону про бухоблік та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, то всі господарські операції мають підтверджуватись первинними документами, вид документа, порядок складення та форма яких або затверджується нормативно-правовими актами або підприємством самостійно.

Відтак, насьогодні підприємство можете вирішити проблему наступним чином:

1. внести зміни до договору та визначити, що акт складається, наприклад, за результатами календарного року. При цьому, оскільки приміщення здано у червні 2014 року, перший акт виконаних робіт (наданих послуг) складається за результатами 2015 року з оплатобю орендних платежів за 18 місяців користування приміщенням. Всі наступні акти — щороку до 31 грудня з оплатою протягом 5 календарних днів з дати підписання актів;

2. внести змін до договору (підписати новий договір) та визначити, що оплата орендних платежів здійснюється на вимогу орендодавця, або взагалі не встановлювати строк оплати орендних платежів. 

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦКУ, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 

Відтак підприємство, скажімо, виставляє вимог про сплату орендних платежів від 01.12.2016 року, при цьому виконання цієї вимог здійснюється протягом семи днів з дати її отримання орендарем.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) може складатись за всі оплачені місці або не складатись взагалі (знову ж таки, про це має бути чітко вказано у договорі оренди).

Але маємо нагадати, що подібне врегулювання ситуації може дуже не сподобатись податковому органу, який звик до стандартного оформлення відносин оренди та сплоати орендних платежів з певною періодичності (раз в місяць, в квартал, півроку тощо) з метою визначення ПЗ з ПДВ від суми сплаченого орендного платежу або суми оренди, вказаної  акті (залежно від події, що сталась першою).

Тож, фактично, який би спосіб оформлення підприємство не обрало, спору з податковими не уникнути.

Щодо податкової накладної, то враховуючи те, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобовязань (п. 201.1 ПКУ) має бути зареєстрована у Реєстрі протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення таких ПЗ з ПДВ (п. 201.10 ПКУ), то оформляти акти виконаних робіт (наданих послуг) неможливо. Тому підприємству підходить лише другий спосіб оформлення відносин з оплатою за весь період користування приміщенням та складенням акту (або без такого) за всі місяці один раз. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • МПЗ-2026: що пріоритетніше — цільове призначення чи вид угідь?
    Який показник є визначальним при розрахунку мінімального податкового зобов’язання: вид цільового призначення земельної ділянки чи вид сільськогосподарських угідь? Який підхід застосовується на практиці та які можливі податкові ризики?
    05.05.202626
  • Зміна податкового резидентства засновника працівника ТОВ у 2026 році: обов’язки в Україні
    Фізична особа є працівником та співзасновником ТОВ (частка 50% у статутному капіталі) і фактично працює дистанційно та постійно проживає в Канаді, не оформлюючи виїзд на постійне місце проживання. Які дії щодо податкового резидентства та виконання податкових обов’язків мають здійснити така фізична особа й українське ТОВ у 2026 році?
    30.04.202631
  • Особливості оподаткування продажу нерухомості фізичною особою з оплатою на рахунок ФОПа
    Фізична особа (одночасно ФОП на ЄП ІІІ групи) продала нежитлову нерухомість іншій фізичній особі. Кошти за договором надійшли на рахунок ФОПа. Як у такому випадку оподатковується дохід: як дохід фізичної особи чи ФОПа? Чи правомірно отримувати оплату на рахунок ФОПа?
    20.04.202640
  • КВЕД роздрібна торгівля ФОП у 2026 році: продаж товарів іншим ФОП без оптового КВЕДу
    ФОП зареєстрований на спрощеній системі та має КВЕД лише на роздрібну торгівлю. Чи допускається продаж товарів іншим ФОП без додавання КВЕД на оптову торгівлю, та які податкові ризики виникають у 2026 році у разі такої реалізації для подальшого використання в господарській діяльності покупця?
    17.04.202673
  • Відшкодування витрат на пальне: чи враховувати кешбек працівника?
    Наш водій заправив службовий автомобіль, розрахувавшись власною банківською картою, і надав чек РРО для компенсації витрат. Нам відомо, що за такі операції банки нараховують кешбек, а також може бути нарахований «Національний кешбек». Чи зобов’язане підприємство виплачувати повну суму за чеком, чи ми маємо право зменшити виплату на суму отриманого водієм кешбеку? Чи не виникне в такому разі у працівника оподатковуваний дохід, який ми як роботодавець маємо задекларувати?
    14.04.202672