Погашення боргу арештованим майном: відображення в обліку

Запитання: Кредитна спілка (не є платником податку на прибуток та платником ПДВ) подала до суду на свого позичальника щодо стягнення боргу за непогашеним кредитом. Виконавчою службою було накладено арешт на рухоме майно (авто) боржника. Цей автомобіль не був реалізований на аукціонах (торгах), що проводились виконавчою службою. Кредитною спілкою було прийнято рішення взяти авто на свій баланс в рахунок погашення боргу і подальшого використання у госпдіяльності. Борг за кредитом становить 350 тис. грн. Ринкова (оціночна) вартість авто – 100 тис. грн. Який порядок відображення цієї операції в балансі кредитної спілки (які проведення)?

Відповідь: 

Юридичний аспект

Згідно з ч. 6 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі – Закон №606), у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу (у нашому випадку – це кредитна спілка) і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у 15-денний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом (ч. 8 ст. 62 Закону №606).

Відповідно з ч. 9 ст.62 Закону №606 майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Так, надалі кредитна спілка (тобто стягувач) на підставі отриманого акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, виданого органом державної виконавчої служби, звертається до сервісних центрів МВС для держреєстрації транспортного засобу (п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 №1388).

Згідно з п. 1 р. І Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Мінюсту від 22.12.2015 №2710/5 (далі – Порядок №2710) початкова ціна продажу лота – це стартова ціна лота, яка дорівнює вартості майна, що виставляється на електронних торгах, визначеній відповідно до законодавства.

Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 58 Закону №606 - держвиконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової ціни майна, що підлягає реалізації.

Таким чином, початкова вартість майна, за якою воно передається стягувану, це ринкова ціна, зазначена у звіті про оцінку майна.

Бухоблік

Вважаємо, що отримання майна стягувачем в рахунок погашення боргу слід відображати як зарахування зустрічних вимог, а не як обмінну (бартерну) операцію.

У стягувача обліковується дебіторська заборгованість за неповерненим кредитом та нарахованими відсотками (Дт 183 «Інша дебіторська заборгованість» - якщо кредит видавався на строк більше року, або Дт 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок» - якщо кредит видавався на строк менше ніж 1 рік*, Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» - тут обліковуються проценти за користування кредитом, які кредитна спілка має отримати).

Як ми вже зауважили, вартістю, за якою стягувач отримує авто, є початкова вартість майна, за якою воно передавалося на реалізацію, яка зазначена в акті.

Таким чином, якщо сума боргу менша за початкову вартість майна, у бухобліку кредитної спілки мають бути наступні проведення:

• Дт 376 Кт 311 – видано кредит члену кредитспілки;
• Дт 373 Кт 732 – нараховано відсотки;
• Дт 15 або 28 Кт 685 – отримано авто від держвиконавця по акту. Оприбуткування автомобіля відбувається у відповідності до напрямку його подальшого використання стягувачем – у складі капітальних інвестицій, якщо автомобіль використовуватиметься як транспортний засіб або надаватиметься в оренду, у складі запасів, якщо автомобіль передбачається продати. В обох випадках до первісної вартості активу належатиме початкова вартість майна (як сума, сплачена постачальнику) та решта витрат, понесених у зв’язку із його придбанням та доведенням до стану, у якому воно почне використовуватися;
• Дт 685 Кт 311 – сплачено до бюджету суму, на яку сума боргу менша за початкову вартість майна;
• Дт 685 Кт 376/373 – проведено зарахування зустрічних вимог. Таке зарахування можливе на підставі договору із боржником та за нормами Закону №606. Але радимо скласти про таке зарахування (погашення) заборгованостей первинний документ, зокрема, у формі акту про взаємозалік.

Якщо сума боргу є більшою за початкову (оціночну) вартість майна, у стягувача залишається частина непогашеного майном боргу. Якщо іншого майна, яке можна було б реалізувати через виконавчу службу або стягнути, у боржника немає, можливо, йдеться про безнадійну заборгованість.

Відзначимо декілька слів про дебіторську заборгованість, яка є поточною (тобто, Дт 376).

Згідно з п. 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Сумнівний борг – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Оскільки така невпевненість існувала, то відповідно у обліку кредитної спілки має обліковуватись створення резерву сумнівних боргів (Дт 944 Кт 38).

У разі списання заборгованості у кредитної спілки будуть такі проведення:

• Дт 38 Кт 376/373 – списання заборгованості за рахунок резерву;
• Дт 944 Кт 376/373 – списання заборгованість на витрати (якщо суми залишку резерву не вистачило, або резерв не створювався).

Оподаткування

Податок на прибуток

Згідно із пп. 14.1.121 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПКУ.

Згідно із листом ДФСУ від 03.09.2015 р. №18853/6/99-99-19-02-02-15 кредитні спілки, у яких дохід або їх частина розподіляється серед засновників (учасників), членів такої спілки, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, не можуть набувати статусу неприбуткової організації. Якщо такі організації не приведуть свої установчі документи у відповідність із пп. 133.4.1 ПКУ, залишаються в Реєстрі неприбуткових організацій до кінця 2016 року, а з 1 січня 2017 року виключаються з такого Реєстру.

Тому в 2016 році в податковому обліку щодо податку на прибуток операції з такого стягнення майна та списання непогашеної частини боргу не відображаються. Оскільки такі кредитні спілки до кінця 2016 року залишаються неприбутковими організаціями і не є платниками податку на прибуток.  

ПДФО та військовий збір

Продаж арештованого майна. Відповідно до абз. 2 п. 165.1.16 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Кредитна спілка згідно з п. 2 ст. 1 Закону про кредитні спілки є фінансовою установою.

Таким чином, сума, за якою переходить арештоване майно до стягувача-кредитної спілки, не є доходом фізособи - члена кредитної спілки, а отже, не оподатковується ні ПДФО, ні військовим збором.

Втім, вважаємо, що у формі №1ДФ кредитна спілка має показати вартість отриманого майна під кодом «108».

Що стосується суми заборгованості, яка залишилась непогашеною після зарахування вартості отриманого майна, то цю заборгованість кредитна спілка може або простити члену спілки, не чекаючи закінчення строку позовної давності або списані по закінченню такого строку.

Прощення боргу. Якщо непогашена частина позики становить більше 689 грн у 2016 році**, тоді оподаткування буде наступне.

Якщо підприємство прийняло рішення про прощення боргу працівнику по поверненню суми кредиту до закінчення строку позовної давності, та письмово повідомило  такого працівника-боржника про прощення боргу, то таке підприємство має відобразити у звітному періоді такого «прощення» у формі №1ДФ суму прощеної заборгованості:

• з ознакою доходу 127 в частині прощеного, але неоподаткованого боргу (в сумі в межах 689 грн);
• з ознакою доходу «126» в частині прощеного і оподаткованого боргу. 

Водночас підприємство звільняється від обов’язку утримувати ПДФО та військовий збір із доходу боржника.

Фізособа, якій простили борг (про що її сповістили), має самостійно сплатити податки  - 18% ПДФО та 1,5% військового збору на підставі поданій річній декларації (пп. «д» пп.164.2.17 ПКУ).

Якщо підприємство не повідомило фізособу про прощення боргу, то воно повинне виконати усі обов’язки податкового агента, в т.ч. утримання ПДФО та військового збору із суми прощеного боргу (листи ДФСУ від 18.12.2015 р. №27262/6/99-99-17-03-03-15 та ДПСУ від 14.08.2012 р. №320/0/61-12/17-115).

Списання у зв’язку із закінченням строку позовної давності. Відповідно до пп. 164.2.7 ПКУ сума заборгованості фізособи за укладеним кредитним договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує 689 грн у 2016 році***, включається до загального річного оподатковуваного доходу.

Фізична особа самостійно сплачує ПДФО та військовий збір з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (повідомляти про сплив строку позовної давності таку фізособу позичальник не зобов’язаний).

Стосовно ж кредитної спілки, то уся сума кредиту, що залишилась неповерненою після закінчення строку позовної давності, відображається у формі №1ДФ з ознакою доходу «107».

 ______________________

* При зазначені бухгалтерських рахунків використовується Загальний план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. №291.

Нагадаємо, що кредитні спілки також можуть застосовувати План рахунків у Методичних рекомендаціях щодо ведення бухгалтерського обліку кредитною спілкою та об'єднаною кредитною спілкою, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.12.2003 р. №171.

** 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

*** 50 % місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року.