• Посилання скопійовано

Фізособа надала позику юрособі під процент: особливості оподаткування

Юрособа-фінустанова, бере позику за договором під відсоток у фізособи. За якими рахунками його відображати? І чи потрібно відображати в №1ДФ суму виплачених відсотків і чи оподатковується податком на прибуток і військовим збором ці відсотки?

Відмітимо, що надання відсоткової позики фізособою без наявності на це ліцензії має певні ризики, і ось чому.

Верховний суд України, правова позиція якого наведена у постанові від 18.07.2012 р. №6-79цс12 та постанові від 30.05.2012 р. №6-48цс12, вважає, що договір позики як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦКУ не містить жодного винятку як щодо суб'єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦКУ).

Такий висновок ВСУ базується на тому, що Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. №2664 (далі – Закон №2664) є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб’єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб’єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст. 1046 – 1048 ЦКУ.

Але, як ми зазначали тут, вважаємо, що це питання ще матиме розвиток, адже суддя Судової палати у цивільних справах ВСУ Романюк Я., який був у складі колегії суддів ВСУ, висловив окрему думку щодо тлумачення норм права у наведених справах від 18.07.2012 р. №6-79цс12 та від 30.05.2012 р. №6-48цс12.

Він зауважив, що не погоджується з висновком ВСУ стосовно того, що норми Закону №2664 не поширюються на правовідносини, які виникли у зв’язку з укладенням договору позики грошових коштів із фізичною особою.

Тому, вважаємо, що хоча згідно з ст. 214, 355 ЦПКУ позиція ВСУ є обов'язковою до застосування судами, проте чинне законодавство все-таки залишається надто неоднозначним та потребує прийняття відповідних змін.

 

Бухгалтерський облік

Сума отриманої позики не включається до складу доходу платника податку, оскільки з відповідно до П(С)БО 15 «Дохід» отримання запозичених коштів не приводить до збільшення активів або зменшення зобов'язань, що обумовлює зростання власного капіталу.

Підприємство відображає отриману ним позику у складі кредиторської заборгованості, керуючись нормами п. 6 та 7 П(С)БО 11 «Зобов'язання»:

  • поточні зобов'язання (враховує на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», якщо заборгованість буде погашено протягом 12 місяців);
  • довгострокові зобов'язання (враховує на рахунку 55 «Інші довгострокові зобов'язання», якщо заборгованість буде погашено протягом строку, що перевищує 12 місяців, починаючи з дати балансу).

Якщо на дату балансу термін погашення за договором не більше року, таку заборгованість слід перевести до складу поточних зобов'язань записом:

  • Дт 55 «Інші довгострокові зобов'язання»;
  • Кт 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями».

Нараховані підприємством проценти за користування позикою відображаються проведенням: Дт 951 «Відсотки за кредит» Кт 684 «Рoзрахунки за нарахованими відсотками».

 

Оподаткування

ПДФО та військовий збір. Фахівців ДФС у підкатегорії 103.02 ресурсу «ЗІР»* роз’яснили, що відповідно до пп. 14.1.206 ПКУ, проценти — це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

  • платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;
  • платіж за використання коштів, залучених у депозит;
  • платіж за придбання товарів у розстрочку;
  • платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);
  • винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, установлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору чи іншої вартісної бази, не є процентами.

Таким чином, якщо в договорі про надання позики буде передбачено обов’язок нараховувати фізичній особі проценти за користування коштами, такі проценти в розумінні ПКУ не вважатимуться процентами, оскільки не відповідають терміну «процентів», визначеному в пп. 14.1.257 ПКУ.

Із метою оподаткування такі кошти на підставі пп. 164.2.2 ПКУ слід розглядати як суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Відповідно суми таких доходів оподатковуються ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

У формі №1ДФ такі доходи відображаються за ознакою доходу «102».

Що стосується основної суми позики, то вважаємо, що за аналогією із роз’ясненням щодо отриманої поворотної фіндопомоги від фізособи, розміщеним у підкатегорії 103.25 ресурсу «ЗІР»**, а саме: якщо поворотну фінансову допомогу отримує юридична особа від фізичної особи та відповідно до термінів, які зазначаються у договорі позики, юридична особа повертає частину отриманої допомоги фізичній особі, то у податковому розрахунку за ф. 1ДФ відображається лише частина повернутої допомоги за ознакою доходу «153», то й при поверненні позики її слід відобразити у формі №1ДФ, тільки, вважаємо, за ознакою «127».

Адже для цілей ПКУ отримана під процент позика від фізособи не підпадає ні під визначення «позика»***, ні під «поворотну фіндопомогу»****.

Втім з цього приводу (відображення у формі №1ДФ суми поверненої позики) рекомендуємо звернутися із індивідуальною консультацією до ДФС на підстав п. 52.1 ПКУ.

 

Податок на прибуток

У р. ІІІ ПКУ передбачено податкові різниці, що стосуються процентів за борговими зобов'язаннями.

Згідно з п. 140.1 ПКУ під борговими зобов'язаннями для цілей цього пункту слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в п. 140.1 ПКУ, що виникли за операціями з пов'язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази, фінрезультат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (п. 140.2 ПКУ).

Якщо ж позику надавала фізособа - непов’язана особа та/або резидент, то відповідно п. 140.1 ПКУ не діє, відповідно немає податкових різниць.

_____________________

* Запитання: «Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума процентів, нарахованих ЮО на користь ФО за користування позикою, отриманою від такої ФО?»

** Запитання: «Чи відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ, сума поворотної фінансової допомоги, яка надається ФО ЮО або повертається ЮО ФО?»

*** Згідно з пп. 14.1.267 позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

**** Згідно з пп. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи заборонено відраховувати кошти профспілкам на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу під час воєнного стану?
    Чи заборонено протягом дії воєнного стану проводити відрахування первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості з віднесенням на витрати діяльності підприємства?
    19.04.202413
  • Чи може неприбуткова організація надати благодійну допомогу ЗСУ?
    В статуті неприбуткової оргазації передбачено наукові розробки, дослідження та інше у галузі права, а надання благодійної допомоги не передбачено. Чи може така організація придбати товар для подальшої безоплатної (благодійної) передачі ЗСУ? Як звітувати за такою операцією?
    17.04.202429
  • З немонетарної заборгованість переводиться в монетарну і назад: що з курсом?
    У 2021 р. резидент отримав авансову оплату за товар від нерезидента. В січні 2022 р. підписано додаткову угоду щодо повернення передплати. Заборгованість переведено до складу монетарної. Після введення валютних обмежень на період воєнного стану оплата не була проведена. Підприємство визначало курсові різниці на дату балансу. У 2024 р. вирішено все ж здійснити відвантаження. Як визначити курс, за яким монетарна заборгованість переводиться до складу немонетарної?
    15.04.202428
  • Порушення при ввезенні гуманітарної допомоги
    Громадська організація імпортувала гуманітарну допомогу - легковий авто для передачі ЗСУ і кабель для ремонту дронів. Але авто передане учаснику бойових дій, який працює волонтером в ГО, а кабель використовується самою ГО для ремонту дронів, а не переданий ЗСУ. Чи є порушення?
    10.04.202430
  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.2024130