Особливості спадкування боргу підприємця перед підприємством

Приватний підприємець є фізичною особою, яка зареєструвала свою підприємницьку діяльність. Вона не відокремлює майна, не має окремого балансу, і відповідає по своїх зобов’язаннях усім своїм майном. Звичайно, що в разі смерті такої фізичної особи її майно та борги переходять у спадщину.

Відповідні відносини кредиторів і спадкоємців померлої фізичної особи визначено в ст. 1281-1282 ЦКУ. І в цих відносинах є дуже значні особливості, що вирізняють їх від інших випадків відносин боржника та кредитора.

Згідно зі ст. 1281 ЦК, кредитор померлої особи протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про її смерть, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про смерть боржника, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (тобто від дня, коли борг мав бути сплачений). При цьому кредитор, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у визначені строки, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ст. 1282 ЦК, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі ж відмови спадкоємців від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Звернімо увагу на те, що процес прийняття спадщини є доволі складним. По-перше, спадкоємців може бути декілька, вони можуть спадкувати за заповітом або за законом, частина з них може відмовитися від прийняття спадщини. Крім того, між ними може виникнути спір щодо спадкового майна, який вирішуватиметься за домовленістю між ними або в судовому порядку.

Отже, смерть підприємця не є підставою для визнання його боргу безнадійним та його списання. Якщо в померлого підприємця є дружина (чоловік), яка успадкувало все його майно, і вона погоджується погасити борги, підприємство може узгодити із ним порядок погашення боргу. Законодавство не встановлює, що в цьому випадку слід писати в призначенні платежу. Однак вбачається, що вказуватися може безпосереднє призначення: погашення спадкоємцем боргу померлого підприємця, із посиланням на його прізвище та відповідні документи (договори, накладні, рахунки тощо). 

Якщо ж відповідного спадкоємця немає, а зазначений вище річний строк пред’явлення вимоги до спадкоємців минув, на нашу думку, відповідний борг може бути визначений як безнадійний і відповідно списаний в обліку підприємства-кредитора.