Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Як встановити показник нормальної потужності?
Відповідно до п. 4 НП(С)БО 16 нормальна потужність - очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.
Тобто, ключові слова у визначенні нормальної потужності – «очікуваний» і «середній».
Якщо потужність очікувана, мається на увазі орієнтовний обсяг, плановий чи прогнозований.
Якщо потужність середня, то потрібно розраховувати середній показник за період. Наприклад, якщо щомісяця обсяги роботи різні, то обраховується середній.
Наступний момент – підприємство має обрати одиницю виміру обсягу діяльності для визначення нормальної потужності. Наприклад, в додатку 1 до НП(С)БО 16, в якому наводиться приклад розрахунку розподілу ЗГВ, одиницею виміру обсягу діяльності є машино-години.
Оскільки в розглядуваній ситуації підприємство випускає різну продукцію, воно має встановити, в яких одиницях виміру визначати обсяг діяльності. Це має бути одиниця виміру, до якої можна прив’язати всю продукцію, що випускається. Приміром, машино-години роботи виробничого обладнання, години праці виробничих працівників тощо. Якщо підприємство обере відповідну одиницю, воно має здійснювати і облік обсягу діяльності в цих одиницях виміру. Причому не обов’язково бухгалтерський облік. Це може бути управлінський облік.
Варто сказати, що встановленої нормативними документами методики визначення нормальної потужності немає. Тому підприємство встановлює нормальну потужність самостійно, з огляду на ту інформацію, яку ми навели вище.
При встановленні нормальної потужності підприємство може опиратися на показники обсягу діяльності минулих періодів.
Нехай підприємство вирішило визначати обсяг діяльності у машино-годинах роботи виробничого обладнання. Протягом попередніх 30 місяців роботи обсяг діяльності склав 400 000 машино-годин. Але підприємство очікує, що на наступні три роки внаслідок зменшення замовлень обсяг діяльності буде меншим, орієнтовно 360 000 машино-годин.
В такому разі нормальна місячна потужність становитиме 12 000 машино-годин (360 000 : 30).
Для здійснення подібного розрахунку керівник може затвердити власним наказом комісію, до якої включити спеціалістів, що знаються на питаннях випуску продукції, її продажу, обліку. Тобто, до комісії можуть входити бухгалтер, головний інженер, технолог, працівник підрозділу збуту продукції тощо.
Комісія засідає, робить розрахунки, документує власну роботу протоколом. Керівник затверджує протокол і надалі він є підставою застосовувати показник нормальної потужності для цілей бухгалтерського обліку.
Особливості розподілу ЗГВ з використанням в тому числі показника нормальної потужності, наведені в додатку 1 до НП(С)БО 16.
Чи можна прописати в обліковій політиці підприємства, що у зв’язку з веденням позамовного методу обліку всі постійні загальновиробничі витрати списуються повністю до собівартості виготовленої продукції в Д-т 23 в місяці її виникнення?
Відповідно до п. 16 НП(С)БО 16:
- загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні;
- постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності;
- нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення.
Постійні розподілені загальновиробничі витрати включаються до виробничої собівартості продукції (п. 11 НП(С)БО 16).
Тобто, загальна сума ЗГВ в кінці місяця розподіляється таким чином:
- Дт 23 Кт 91 – постійні розподілені ЗГВ;
- Дт 90 Кт 91 – нерозподілені постійні ЗГВ.
Іншого варіанту розподілу ЗГВ НП(С)БО 16 не передбачає. Тому підприємство не може власною обліковою політикою встановити списання всіх постійних ЗГВ на собівартість виготовленої продукції, тобто, на рахунок 23.
Якщо підприємство всі постійні ЗГВ, без їх розподілу, списувало на рахунок 23, чи вважатиметься це порушенням і як що так, то чим це загрожує підприємству?
Так, це порушення. Ми пояснили це питання вище.
Але, на наш погляд, навряд чи для підприємства настануть якісь несприятливі наслідки. Тому що розрахунок ЗГВ роблять з використанням показника нормальної потужності. А цей показник підприємство розраховує самостійно. Причому законодавчо встановленої методики розрахунку немає. Тому показник нормальної потужності може встановлюватися в досить широких межах.
Навіть якщо податкова зафіксує таке порушення, як відсутність розподілу постійних ЗГВ, вона не зможе самостійно порахувати, яким чином це вплинуло на величину податку на прибуток. А якщо вона спробує таки якось розрахувати такий показник, це завжди можна оскаржити в суді, посилаючись на те, що розрахунок робить виключно підприємство, а не якісь інші особи.
Проте ми рекомендуємо не порушувати чинне законодавство і виконувати його норми.
***
Читайте також:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
