У яких одиницях можна встановити норму безоплатної видачі молока за шкідливі умови праці?

Встановлення норми видачі молока за шкідливі умови праці

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 р. №1022-р, з 1 березня 2018 року Порядок безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, який затверджено постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 р. №731/П-13, і Правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, які затверджено постановою Держкомпраці Ради Міністрів СРСР і Президії ВЦРПС від 07.01.1977 р. №4/П-1, визнано такими, що не застосовуються на території України.

Відповідно до вимог Порядку безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. №731/П-13 (який вже не застосовується на території України) роботодавцеві було надано право самостійно вирішувати питання, пов`язані з безплатною видачею працівникам молока або інших рівноцінних харчових продуктів. Основою для прийняття відповідних рішень є Перелік хімічних речовин, під час роботи з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затверджений наказом МОЗ СРСР від 04.11.87 р. №4430-87 (далі - Перелік).

Згідно з Порядком №731 молоко видавалося в обсязі 0,5 л за зміну, незалежно від її тривалості, у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов`язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених у переліку, що міститься в цьому ж документі. Отже, норма видачі молока в розмірі 0,5 л за зміну вже не затверджена чинним законодавством.

Разом з тим, попри те, що відповідні порядки скасовано, ст. 166 Кодексу законів про працю України та ст. 7 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що працівники, зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами.

При цьому, під час визначення права працівників на безкоштовне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів слід керуватися Переліком хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендовано вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, який затверджено Міністерством охорони здоров'я СРСР від 04.11.1987 за №4430-87, і який на теперішній час залишається чинним.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. №994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці», обсяг і джерела фінансування витрат на охорону праці (серед яких – забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою) визначаються у колективному договорі або угоді.

Враховуючи вищезазначене, молоко або інші рівноцінні харчові продукти працівникам надаються, якщо за результатами атестації робочих місць буде визначено, що умови праці працівників будуть відноситися до важких та шкідливих умов праці та буде наявність на робочих місцях хімічних речовин. Обов’язково пільги та компенсації, які надаються працівникам, повинні бути внесені до колективного договору. Таким чином, підприємство може визначити у колективному договорі норму видачі молока не в літрах, а в одиницях ваги – грамах чи кілограмах.

Оподаткування вартості безоплатно отриманого молока

Відповідно до пп. 165.1.9 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість, зокрема, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці». Як вказано у цьому підпункті, норми забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, мийними та знешкоджувальними засобами розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, тобто МОЗ. Наразі таких норм від МОЗу щодо молока немає.

Відповідно до рекомендацій Міністерства соціальної політики України (див. тут) роботодавець самостійно вирішує всі питання щодо безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, у колективному договорі або угоді на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, Порядок проведення якої затверджено Постановою КМУ від 01.08.1992 р. №442. В тому числі роботодавець тепер має право самостійно встановити норму видачі молока.

Тож ми вважаємо, що звільнення вартості молока від оподаткування застосовується і після 1 березня 2018 року, попри те, що МОЗ не встановило норми видачі молока, натомість це робить роботодавець самостійно. Втім, для 100%-ї впевненості в цьому можна звернутися до податківців за наданням ІПК відповідно до ст. 52 ПКУ.