• Посилання скопійовано

Несвоєчасна оплата за використання логотипу

Підприємство користується логотипом материнської компанії з 2013 р. Логотип вказано на будівлі, первинних документах тощо. Чи повинно воно платити за це?

Запитання: 

Підприємство користується логотипом материнської компанії з 2013 р. Логотип вказано на будівлі, первинних документах тощо. Чи повинно воно платити за це? Якщо так, як відобразити таку операцію в БО і ПО, якщо материнська компанія хоче виставити рахунок за користування логотипом за всі роки починаючи із 2013 р.? Чи можна відобразити витрати в поточному році за попередні роки? Чи потрібно утримувати податок з доходу нерезидента при виплаті цього доходу?

 

Відповідь:

Логотип - об’єкт інтелектуальної власності

Згідно з ст. 492 ЦКУ торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Тож по суті торговельна марка, торговий знак, логотип – це позначення, за яким товари й послуги одних осіб відрізняються від інших.

Торгівельні марки (логотипи) є об’єктами інтелектуальної власності (ст. 420 ЦКУ). Порядок реєстрації і використання знаків для товарів і послуг в Україні регулює Закон №3689. Право на знак (логотип) виникає лише у разі здійснення держреєстрації створеного знаку або документального оформлення права користування вже зареєстрованим знаком (на підставі ліцензійного договору). 

Таким чином, знак (логотип) можна використовувати на праві власності або праві користування.

Під використанням торговельного знаку (логотипу) згідно з п. 4 ст. 16 Закону №3689 слід розуміти:

  • нанесення його на будь-який  товар,   для   якого   знак зареєстровано,  упаковку, у якій міститься такий товар,  вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет,  зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування  для  продажу,  пропонування  його  для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); 
  • застосування його  під  час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; 
  • застосування його в діловій документації чи в  рекламі  та  в мережі  Інтернет.

Таким чином, зазначення логотипу материнської компанії у вивісці, у первинних документах тощо є використанням об’єкта інтелектуальної власності іншої особи для ведення своєю діяльності.

 

Ліцензійний договір

Цивільний кодекс України визначає, що згідно з ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає іншій стороні (ліцензіату) дозвіл на право використання об'єкта інтелектуальної власності (ліцензію) на визначених договором і законом умовах.

Укладення ліцензійного договору важливе та необхідне як для того, хто створив об'єкт інтелектуальної власності, так і для користувача, оскільки в ньому прописуються найважливіші моменти та юридичні нюанси використання ліцензії. Із основних умов прописуються такі:

  • вид ліцензії;
  • конкретні права та способи використання об'єкта;
  • територія дії;
  • порядок і розмір плати за користування ліцензією;
  • а також інші необхідні умови.

Роялті є найпоширенішим видом ліцензійної плати. Та для того, щоб визначити, чи плата за користування об'єкта інтелектуальної власності належить до роялті потрібно детально проаналізувати умови ліцензійного договору та документи, які підтверджують права інтелектуальної власності ліцензіара. Про це вказують й самі податківці у листі від 01.04.2016 р. №7959/10/26-15-12-05-11, щоправда у ситуації, коли надано субліцензію. Втім вважаємо, що це роз’яснення варто застосовувати й до звичайної ліцензії.

Тож має бути в першу чергу укладений ліцензійний договір, який підтвердить правомірність користування торговою маркою (логотипом) материнської компанії для ведення діяльності, а від так правомірність перерахування плати за таке користування.

 

Період визнання витрат

Детально про бухоблік та податковий облік роялті, а також утримання податку на репатріацію та можливість уникнення подвійного оподаткування ми детально описували тут>> 

Що стосується дати визнання витрат за сплаченими у цьому звітному періоді роялті за користування логотипу ще з 2013 року, то вважаємо, що такі витрати мають місце в повній мірі у звітному періоді сплати.

Адже наразі відбулися зміни в облікових оцінках. Облікова оцінка  -  попередня  оцінка,  яка  використовується підприємством  з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами (п. 3 П(С)БО 6). 

Облікова  оцінка  може  переглядатися,   якщо   змінюються обставини,  на  яких базувалася ця оцінка,  або отримана додаткова інформація. Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї ж статті  звіту  про  фінансові   результати,   яка   раніше застосовувалася для відображення доходів або витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки. Наслідки зміни облікових оцінок слід включати до звіту про фінансові результати в тому періоді,  у якому відбулася  зміна,  а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди (п. 6-8 П(С)БО 6).

Відповідно до п. 5 та п. 8 П(С)БО 8 майнові авторські права, витрати на користування якими визнаються роялті, не можуть вважатися нематеріальним активом, а тому роялті включається до витрат періоду, протягом якого їх понесено (тобто нараховано).

Отже, амортизувати суму роялті не потрібно, навіть якщо воно було сплачено одним платежем за період більше року.

Роялті за користування відповідними правами, використане для адміністративних потреб, відображається у складі адміністративних витрат (рахунок 92), для витрат на збут – на рахунку 93 тощо.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Тимчасова передача майна благодійним фондом ФОПу для виконання договірних послуг
    Благодійний фонд, що є неприбутковою організацією та подає мікрозвітність за НП(С)БО 25, укладає договори з ФОПом для здійснення статутної діяльності. Чи має право Фонд тимчасово надати ФОПу майно для виконання певних послуг, наприклад, передати ФОПу фірмовий спецодяг для видачі благодійної допомоги? Чи дозволено надати ФОПу інструменти для ремонту та відновлення будівлі, пошкодженої внаслідок збройних атак?
    31.03.202553
  • Чи включати до витрат рентну плату за понадлімітне використання води?
    ТОВ не має дозволу на спецвикористання води. Чи включається до витрат в податковому обліку рентна плата за понаднормове використання води, з огляду на зміст пп. 255.11.20 ПКУ?
    31.03.2025146
  • Чи сплачувати плату за землю до моменту укладення договору оренди?
    Підприємство отримало у власність нерухоме майно 20.05.2016 р., розташоване на земельній ділянці площею 0,7547 га (кадастровий номер: 0012). Госпдіяльність не проводилась. 17.03.2025 р. укладено з міськрадою договір оренди землі площею 0,7420 га (кадастровий номер: 0047) під цим майном. Чи зобов'язане було підприємство сплачувати земельний податок за період з 20.05.2016 по 17.03.2025 рр.?
    28.03.2025455
  • Засновник продає частку: що з додатковим капіталом?
    ТОВ сформувало додатковий капітал, як додаткові внески від учасників без зміни розміру статутного капіталу та часток учасників на безповоротній основі. Учасник продає свою долю іншій особі. Чи повинно ТОВ визнати дохід за внесками в додатковий капітал? Що є підставою в такому випадку: договір купівлі-продажу його частки чи інший протокол учасників?
    27.03.202591
  • Як визначити фактичну ціну реалізації корисної копалини за кодом 2505 згідно з УКТ ЗЕД?
    Фактична ціна реалізації видобутої корисної копалини за кодом УКТ ЗЕД 2505 визначається за середньозваженою (за обсягом реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідної товарної продукції за договорами постачання, не менш як 5 доларів США за 1 тонну
    12.03.202520