Різниці щодо нарахованої амортизації основних засобів

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Щодо нарахування амортизації Податковий кодекс містить такі податкові різниці:

• п. 138.1 ПКУ: фінрезультат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• п. 138.2 ПКУ: фінрезультат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Таким чином, різниця між рядками 1.1.1 та 1.2.1 додатку АМ можлива за умови наявності різниці в сумі амортизації, що нараховується за правилами встановленими НП(С)БО та правилами, встановленими п. 138.3 ПКУ.

Зазначимо, що п. 138.3 ПКУ містить обмеження щодо порядку нарахування амортизації ОЗ, зокрема через визначення активів основними засобами, мінімального строку використання таких основних засобів та господарського призначення таких ОЗ.

Також може виникати різниця через наявність у підприємства невиробничих ОЗ, за якими нараховується амортизація в бухобліку, але не нараховується відповідно до ст. 138 ПКУ.

Зокрема, різниця на 1 грн між бухгалтерською та податковою амортизацією також може виникнути за рахунок арифметичної похибки при розрахунках та заокругленні, якщо на підприємстві не виникає інших різниць, передбачених ст. 138 ПКУ. Таку різницю краще виправити, оскільки вона виникає не на підставі норм ПКУ. Для цього потрібно ретельно перевірити розрахунок амортизації як у бухгалтерському, так і в податковому обліку.