Форма оплати
Ситуація, коли готівку отримано за раніше відвантажений товар, є доволі розповсюдженою. Податківці в БЗ ЗІР, 109.02 навели наступний порядок заповнення чеків при реалізації товарів з відстроченням платежу:
«Перший чек повинен мати номенклатуру, кількість та загальну вартість товару, а всі наступні мають містити інформацію про суть операції, що здійснюється: «часткова оплата», «повна оплата» тощо (свідчить про необмежену кількість варіантів зазначення суті операції), та мати посилання на товар, у межах продажу якого формуються такі чеки або артикул (код), та/або реквізити першого чеку, де у спосіб, дозволений законодавством, зазначена назва товару, що реалізується».
Звертаємо увагу, у консультації податківців товар передається за чеком. У наведеній умові товар передано за видатковою накладною. При складанні фіскального чеку завжди орієнтуємося на те, чи була розрахункова операція. При відвантаженні без оплати розрахункової операції немає. Тому фіскальний чек формується на дату отримання готівки від покупця.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 виділено наступні форми оплати: готівка, електронний платіжним засіб, у кредит тощо. Обмежень у формулюванні немає.
Ключовим є ідентифікація операції за фіскальним чеком, тобто були дані щодо товару та заповнені всі основні реквізити чека. І тому, на нашу думку, при отриманні готівки за вже відвантажені товари можна заповнити даний реквізит як готівка або ЕПЗ і цього буде достатньо.
Облік готівки
Відповідно до п. 11 Положення №148, готівка оприбутковується до кас:
- на підставі прибуткового касового ордера, якщо це не розрахункова операція і не застосовується РРО/ПРРО. Така готівка оприбутковується на субрахунок 301 у кореспонденції з рахунком обліку розрахунків з контрагентами;
- на підставі Z-звіту РРО/ПРРО, якщо це готівкова виручка від продажу товарів, робіт, послуг і її проведено через РРО/ПРРО. Ця готівка оприбутковується на субрахунок 308 у кореспонденції з рахунками обліку доходів.
Хоча оформлення проводиться по-різному та кошти отримані безпосередньо в касу (за ПКО) та з використанням РРО/ПРРО (за Z-звітом) все ж є коштами отриманими в касу. І якщо внутрішнім положенням ТОВ не передбачено здачу готівки в головну касу в певні строки, то відповідно і немає безумовної передачі готівки з каси РРО до головної каси. Навіть, якщо таке обмеження є, його можна переглянути та врегулювати відповідно до потреб діяльності.
Своєю чергою, залишок готівки в касі РРО, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, потрібно буде зареєструвати наступного дня з використанням операції «службове внесення» (п. 6 розділу III Порядку №547).
Отже, експедитори можуть здавати готівку до банку без передачі її у головну касу. Нагадуємо, що жодна касова операція в обліку не може формуватися без фактичної підстави, а саме – руху готівки. Тому якщо експедитор здає готівку до банку у тому пункті, де він перебуває, то ця готівка в голову касу не може бути фізично передана, а відтак, і не можна робити в обліку віртуальне (а точніше, безпідставне) оприбуткування готівки в головну касу.
Залишок готівки у експедитора, який залишається у нього через неможливість здати її до банку, обліковується як залишок готівки у ПРРО. Нагадаємо, що цей залишок повинен бути в межах затвердженого ліміту каси на цей ПРРО, хоча й відповідальності за перевищення ліміту каси вже немає.
***
Також читайте:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити