Чи можна поставити РРО на оптовому складі, який знаходиться в іншому місці?
Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо
Стаття 9 Закону про РРО, а саме п. 12, містить виключення щодо застосування РРО, тобто у разі якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо), то суб’єкт господарювання має обов’язково застосовувати РРО.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, з використанням платіжного терміналу, платіжний термінал повинен бути поєднаним з реєстратором розрахункових операцій.
Отже, робимо висновок, що РРО має міститись на кожному місці ведення торгівлі, в даному випадку, на оптовому складі, незважаючи, що він знаходиться територіально в іншому місці.
А згідно з п. 3 глави 2 розділу ІІ Порядку №547 реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.
Отже, щоб провести реєстрацію РРО за адресою оптового складу, потрібно подати заяву за формою №1-РРО за місцем основного обліку фірми.
Чи слід ставити платіжний термінал, якщо всі клієнти розраховуються готівкою?
Якщо йдеться про те, чи потрібен товариству на складі платіжний термінал, навіть незважаючи на те, що всі платять готівкою, вважаємо, що в даному питанні треба відштовхуватися від визначення терміну «споживач».
Споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (ч. 22 ст. 1 Закону №1023).
Тож, якщо зі складу підприємства здійснчюється продаж товарів саме таким споживачам, то ставити термінал потрібно, щоб виконати вимогу пп. 2 ст. 17 Закону №1023 щодо вільного вибору не тільки товарів/послуг, а й на здійснення безготівкових розрахунків. Якщо ж товар продається тільки ФОПам або підзвітним особам юридичних осіб, то немає обов'язку ставити термінал, бо такі покупці не є споживачами в розумінні Закону №1023.
Крім того, Постановою №898 чітко визначено суб’єктів господарювання. у яких виникає обов’язок застосування POS-терміналів (але за умови, що покупці є споживачами). Про це також зазначає ГУ ДПС у Черкаській області у своєму роз’ясненні.
Юрособі за відсутність терміналу загрожує адмінштраф за ст. 163-15 КпАП у розмірі від 100 до 200 нмдг (від 1700 грн до 3400 грн). За повторне порушення - штраф від 500 до 1000 нмдг (8500 грн до 17000 грн).
Справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) розглядають податкові органи (ст. 234-2 КпАП). Таке адміністративне стягнення податківці можуть накласти не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення (ст. 38 КпАП).
Крім того, за відсутність платіжного терміналу штраф може накласти і Держспоживслужба на підставі пп. 12 ч. 1 ст. 23 Закону №1023 - у розмірі 500 нмдг (8500,00 грн). Про це зазначено і у роз’ясненні ГУ ДПС в Івано-Франківській області.
Окрім всього, можливий ще й адмінштраф, також від Держспоживслужби, згідно з ч. 1 ст. 155 КпАП, як за порушення правил торгівлі у розмірі - від 1 до 10 нмдг (від 17 грн до 170 грн).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити