Норми Закону про РРО
Суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції (ст. 3 Закону про РРО).
Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).
Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону про РРО).
Поряд з цим, в Законі про РРО йде мова про:
- місце продажу (господарський об’єкт) (ст. 3 Закону про РРО);
- місце отримання товарів (надання послуг), де операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону про РРО).
Тобто, в Закону про РРО йде мова про:
- місце реалізації товару;
- місце продажу товару;
- місце отримання товару.
Виходячи зі змісту ст. 3 і ст. 2 Закону про РРО, РРО застосовують тільки, якщо приймають від покупців готівку за місцем реалізації товару.
Але Закон про РРО це поняття не визначає. Він визначає поняття місця проведення розрахунків. Але місце проведення розрахунків і місце реалізації товару – це різні речі.
Таке невизначення понять, тим не менше, не є перешкодою для податкової трактувати ці норми.
Консультація податкової щодо проведення через РРО передоплати за товари, які відпускатимуться пізніше, чи відстроченням платежу (коли товар передано, а оплата надійде пізніше.
Наприклад, читаємо відповідь податкової на питання в підкатегорії 109.02, ЗІР: «Яким чином проводити через РРО та/або ПРРО попередню (авансову) оплату за товар (послугу), реалізацію товару з відстроченням платежу, остаточний розрахунок та повернення готівки?».
Податкова відповідає, що розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО з зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів».
Проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Таку саму відповідь читаємо, наприклад, в ІПК ДПСУ від 29.10.2021 р. №4131/ІПК/99-00-07-05-02-06, ІПК ДФСУ від 17.08.2021 р. №3033/ІПК/99-00-07-05-01-06 і багатьох інших.
Щоправда, податкова не пише в своїх консультаціях, чи потрібно і яким чином складати чек РРО на продаж товарів, які здійснюються в рахунок отриманої передоплати.
На практиці подеколи роблять так: проводять продаж раніше передоплачених товарів через РРО, складаючи чек РРО з назвами проданих товарів, де зазначають тип оплати «Передоплата».
Тобто, у разі застосування описаної схеми проводити операцію продажу через РРО будуть два рази. Перший раз в момент отримання передоплати. Оскільки назви товарів, які відпускатимуться, невідомі, в чеку РРО зазначать найменування товару, наприклад, «Передоплата товарів», ціною, наприклад, 1 грн. Тип оплати, наприклад, «Безготівковий» тощо.
Другий раз в момент фактичного продажу товарів. Тут вже складається чек з назвами фактично проданих товарів і, як вже зазначалося, з типом оплати «Передоплата».
Але такий порядок застосування РРО в нормативних документах не визначений. Тому для уникнення непорозумінь з податківцями може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.
Який максимальний часовий проміжок між моментом відвантаження товару та моментом реєстрації розрахункової операції?
Чинним законодавством цей часовий проміжок не встановлений. Тому встановлюється виключно договором між продавцем і покупцем.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити