• Посилання скопійовано

У разі виходу з ладу РРО сервісний центр зобов'язаний відновити його роботу протягом 72 годин

Які основні причини блокування роботи РРО у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації? В які терміни центри сервісного обслуговування повинні усунути несправність?

Відповідно до пп. 3.1.2 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО та модемів для передачі даних, затверджених Наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. №1057, РРО з модемом має забезпечувати блокування проведення розрахункових операцій у разі, зокрема, неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.

На думку суб'єктів господарювання, основними причинами, які можуть призвести до блокування, є


несправність РРО, відсутність зв'язку та електропостачання господарської одиниці, де встановлено РРО.

Слід зазначити, що блокування відбувається, якщо після виконання Z-звіту РРО протягом 72 годин сервером не отримано контрольно-звітної інформації від РРО. Якщо господарський об'єкт не працює, розрахункові операції не проводяться і, відповідно, РРО не буде заблоковано.

У разі виходу з ладу РРО згідно з п. 14.2 ст. 14 Закону про РРО центри сервісного обслуговування зобов'язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин.

Законом про РРО передбачено можливість передачі контрольно-звітної інформації від РРО як дротовими, так і бездротовими каналами зв'язку. Тобто можуть бути використані засоби стільникового зв'язку, дротового Інтернету, телефонні мережі тощо. Можливість користування конкретними каналами зв'язку передбачено виробником РРО та модемів для передачі контрольно-звітної інформації.

За даними операторів мобільного зв'язку, які розміщено на їх офіційних сайтах, мережі мобільного зв'язку покривають понад 97 % території, де мешкають 98 - 99 % населення України.

Відповідно до пп. 26 п. 39 Правил N 295 оператори, провайдери зобов'язані усунути пошкодження телекомунікаційної мережі та відновити доступ до послуг у строки, визначені Адміністрацією Держспецзв'язку.

Згідно з наказом N 803 нормативний час усунення пошкодження телекомунікаційної мережі та відновлення доступу до послуг із встановленими значеннями показників якості - не більше, ніж одна доба.

Якщо відсутнє електропостачання на господарській одиниці, то згідно з п. 38 Правил N 1357 енергопостачальник зобов'язаний забезпечувати надійне постачання електроенергії відповідно до ліцензійних умов та договору, приймати письмові та усні повідомлення (у тому числі засобами зв'язку) споживачів щодо порушення електропостачання та вживати заходів до відновлення електропостачання та приведення показників якості у відповідність із вимогами нормативних документів.

Відповідно до параграфів 19, 20 глави 2 розділу першого Правил улаштування електроустановок перерви електропостачання, необхідні для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, становлять не більше однієї доби.

Таким чином, норми чинного законодавства встановлюють конкретні терміни на усунення причин, які можуть призвести до непередачі контрольно-звітної інформації РРО до Міндоходів України. Суб'єктам господарювання слід бути обізнаними з цього питання та вимагати від центрів сервісного обслуговування, енергопостачальних компаній та операторів зв'язку дотримання відповідних норм.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: Міністерство доходів і зборів України

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Порядок впровадження РРО та звітність у 2025 році
    Яка покрокова процедура впровадження реєстратора розрахункових операцій для підприємства, що планує продавати товари за готівку? Що необхідно зробити від початку до кінця, та яка звітність щодо РРО передбачена?
    18.08.202547
  • Нюанси заповнення чеку при оплаті подарунковим сертифікатом
    Підприємство автомобільної галузі планує продавати подарункові сертифікати із наступною можливістю обрати товар та оплатити сертифікатом, вартість товару може перевищувати номінал сертифікату. Перший чек - продаж сертифікату на суму його номіналу. Як має бути оформлений другий чек при продажі товару? Що з ПДВ?
    15.08.2025197
  • Застосування РРО/ПРРО для ФОП - "єдинника" І групи
    Чи зобов'язаний ФОП на І групі єдиного податку, який надає побутові послуги населенню (зокрема, ремонт автотранспорту), застосовувати РРО та/або ПРРО при проведенні розрахункових операцій?
    12.08.202528
  • Відсутність штрафів з РРО/ПРРО для ФОП у Харкові з 1 серпня 2025 року
    Чи зберігаються з 01.08.2025 р. якісь пільги з незастосування РРО/ПРРО або за незастосування штрафів за порушення при застосуванні РРО/ПРРО для ФОП на ЄП ІІ-ІІІ груп, у яких податкова адреса та місце провадження діяльності знаходяться у м. Харкові (території можливих бойових дій)? Прошу розглянути ситуацію, коли ФОП на ІІІ групі ЄП з податковою адресою у м. Харкові (зареєстрований до війни), проводить фактичну діяльність в м. Харкові, але "місце провадження у витязі ЄП зазначено - територія України"
    04.08.202577
  • Орендна плата наперед: готівкові розрахунки та МПЗ
    ТОВ на єдиному податку IV групи, що орендує земельні ділянки у фізосіб, здійснює виплату орендної плати раз на рік. Іноді виплати проводяться наперед за декілька років одночасно через касу підприємства на суму понад 200 тис. грн. Як коректно здійснювати такі готівкові виплати? Чи діє обмеження у 50 тис. грн? Чи можна суми ПДФО та ВЗ, сплачені у 2025 році з орендної плати за декілька наступних років, повністю включити до розрахунку МПЗ за 2025 рік?
    31.07.202538