• Посилання скопійовано

У разі виходу з ладу РРО сервісний центр зобов'язаний відновити його роботу протягом 72 годин

Які основні причини блокування роботи РРО у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації? В які терміни центри сервісного обслуговування повинні усунути несправність?

Відповідно до пп. 3.1.2 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО та модемів для передачі даних, затверджених Наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. №1057, РРО з модемом має забезпечувати блокування проведення розрахункових операцій у разі, зокрема, неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.

На думку суб'єктів господарювання, основними причинами, які можуть призвести до блокування, є


несправність РРО, відсутність зв'язку та електропостачання господарської одиниці, де встановлено РРО.

Слід зазначити, що блокування відбувається, якщо після виконання Z-звіту РРО протягом 72 годин сервером не отримано контрольно-звітної інформації від РРО. Якщо господарський об'єкт не працює, розрахункові операції не проводяться і, відповідно, РРО не буде заблоковано.

У разі виходу з ладу РРО згідно з п. 14.2 ст. 14 Закону про РРО центри сервісного обслуговування зобов'язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин.

Законом про РРО передбачено можливість передачі контрольно-звітної інформації від РРО як дротовими, так і бездротовими каналами зв'язку. Тобто можуть бути використані засоби стільникового зв'язку, дротового Інтернету, телефонні мережі тощо. Можливість користування конкретними каналами зв'язку передбачено виробником РРО та модемів для передачі контрольно-звітної інформації.

За даними операторів мобільного зв'язку, які розміщено на їх офіційних сайтах, мережі мобільного зв'язку покривають понад 97 % території, де мешкають 98 - 99 % населення України.

Відповідно до пп. 26 п. 39 Правил N 295 оператори, провайдери зобов'язані усунути пошкодження телекомунікаційної мережі та відновити доступ до послуг у строки, визначені Адміністрацією Держспецзв'язку.

Згідно з наказом N 803 нормативний час усунення пошкодження телекомунікаційної мережі та відновлення доступу до послуг із встановленими значеннями показників якості - не більше, ніж одна доба.

Якщо відсутнє електропостачання на господарській одиниці, то згідно з п. 38 Правил N 1357 енергопостачальник зобов'язаний забезпечувати надійне постачання електроенергії відповідно до ліцензійних умов та договору, приймати письмові та усні повідомлення (у тому числі засобами зв'язку) споживачів щодо порушення електропостачання та вживати заходів до відновлення електропостачання та приведення показників якості у відповідність із вимогами нормативних документів.

Відповідно до параграфів 19, 20 глави 2 розділу першого Правил улаштування електроустановок перерви електропостачання, необхідні для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, становлять не більше однієї доби.

Таким чином, норми чинного законодавства встановлюють конкретні терміни на усунення причин, які можуть призвести до непередачі контрольно-звітної інформації РРО до Міндоходів України. Суб'єктам господарювання слід бути обізнаними з цього питання та вимагати від центрів сервісного обслуговування, енергопостачальних компаній та операторів зв'язку дотримання відповідних норм.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Джерело: Міністерство доходів і зборів України

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Чи потрібно вести касову книгу за операціями на рахунку 308 та як складати касові ордери?
    Який кореспондуючий рахунок необхідно вказати у прибутковому ордері при прийомі коштів за послуги через ПРРО? Як саме відображати операції у касовій книзі, якщо на кінець дня всю виручку передаємо з рахунку 308 на рахунок 301? Чи потрібно виписувати видатковий ордер для рахунку 308 і прибутковий на рахунок 301 на суму цих коштів? Які коресподуючі рахунки вказувати в видатковому ордері та в прибутковому?
    24.04.20247442
  • Які електронні підписи та печатки можуть застосовуватись в ПРРО?
    Чи можна використовувати електронні печатки, а не іменні ключі касирів для програмного РРО? Чи не буде це порушенням порядка проведення розрахункових операцій?
    02.04.202446
  • ФОП використовує платіжний сервіс LiqPay: чи потрібно РРО?
    Чи належить сервіс LiqPay до сервісу переказу коштів? Чи потрібно застосовувати РРО при оплаті на сайті ФОП за послуги з тимчасового розміщення за допомогою сервісу LiqPay?
    28.03.20241 421
  • Чи застосовує підприємство рахунок 308 при оприбуткуванні готівки із застосуванням КОРО?
    Підприємство перевізник при оприбуткуванні готівки в касу використовує КОРО та РК. Як обліковувати надходження готівки з 23.02.2024 р.?
    25.03.202499
  • Як обліковувати ПРРО та як списати РРО?
    В 2022 р. ТОВ купило та зареєструвало ПРРО. Оплата за ПРРО здійснюється на рік. Оприбуткували це ПРРО як нематеріальний актив на 127 рахунок + амортизація на 12 місяців. Через рік здійснили оплату за ПРРО на ще один рік, але іншому ФОП. Чи правильно визначило ТОВ це ПРРО як нематеріальний актив? Що робити з ПРРО після закінчення 12 місяців? Чи треба його знову реєструвати, а старий нематактив списувати? До ПРРО був РРО, який знято з реєстрації і про це є акт. Як його правильно списати?
    28.02.202486