Стаття 121 КЗпП та пп. 170.9.1 ПКУ прямо не встановлюють, у якій валюті видавати аванс на закордонне відрядження. Інструкцією №59, якою мають керуватися бюджетні установи та організації, визначено, що підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.
Тож, як бачимо, законодавством не заборонено забезпечувати працівника, скерованого у закордонне відрядження, авансом у гривні.
Зазначені вище норми також прямо не встановлюють, в якій формі аванс виплачувати – готівкою, на зарплатний рахунок чи іншу власну картку працівника. А якщо так, то це можна зробити у будь-який зручний для підприємства спосіб.
Звісно, перебуваючи в Росії, працівник фізично не може розрахуватися готівковою гривнею.
Він має обміняти її на рублі або (що простіше) перевести в безготівкову форму – поповнити зарплатний або приватний рахунок у банку та в подальшому розрахуватися карткою. Тобто той факт, що працівник перебуваючи за кордоном розрахувався своєю зарплатною карткою не є порушенням. Головне, що підприємство мало зробити перед відрядженням – забезпечити працівника авансом, що й було зроблено.
В подальшому відшкодування витрат та розрахунки з працівником здійснюються на підставі авансового звіту та доданих до нього підтвердних документів про понесені витрати.
Слід зауважити, що відповідно до п. 6 П(С)БО 21 сума валюти, виданої на добові витрати, у бухобліку відображається у гривнях за курсом НБУ на початок дня видачі авансу. Водночас, оскільки заборгованість, яка виникла, є немонетарною статтею балансу, то на дату балансу вона не підлягає перерахунку. Тобто курсові різниці в даному випадку не виникають (п. 7— 8 П(С)БО 21). Витрати на відрядження згідно із затвердженим Звітом у межах виданого авансу відображають за курсом НБУ, що діяв на дату видачі авансу (п. 6 П(С)БО 21).
Проте ці норми працюють у випадку, коли має місце аванс у валюті. За умовами запитання аванс було видано у гривнях. Тому рух коштів буде в гривнях, а валютна складова - відсутня.
Таким чином, суму витрат визначають за курсом НБУ на дату затвердження авансового звіту за підтвердними документами, які надав працівник.
Також додатково матеріали щодо закордонного відрядження див. тут та тут.
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням; вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 58 грн на місяць.
Дякуємо за розуміння.
Коментарі: 0