Чи можна продавати гарантійні товари із застосуванням КОРО без РРО?

Нагадаємо, що норми пп. 296.10 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, тож такі платники зобов’язані застосовувати РРО за умови проведення ними розрахункових операцій.

Тобто РРО потрібний лише у випадку, якщо ФОП здійснює розрахункові операції. За умовами запитання розрахункових операцій у ФОП ще не було, тож і не було необхідності застосовувати РРО.

Поняття розрахункової операції визначено у ст. 2 Закону про РРО: це «приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця».

РО можуть бути готівковими та безготівковими, тобто всупереч поширеній думці, РО можуть бути і безготівковими. При безготівкових РО розрахунок проводиться без застосування банкнот та монет – тобто це приймання платіжних карток, платіжних чеків (за визначенням розрахункової операції у Законі про РРО).

Проводити безготівкові РО за допомогою карток (тобто приймати картки до сплати) можна тільки після укладання договору еквайрингу з банком. Для цього використовується POS-термінал, який можна використовувати тільки після укладання договору торгового еквайрингу з банком-еквайєром. Також оплату картками можна приймати дистанційно через Інтернет, без контакту з покупцем – в цьому випадку замість POS-терміналу працює спеціальна програма – платіжний віджет, який теж можна підключати лише після укладання договору інтернет-еквайрингу з банком-еквайєром. Приклади еквайрингових систем – це LiqPay, ОщадPAY, Platon, Fondy та інші. Зокрема, програмне забезпечення «Приват24» не є еквайринговою системою, це звичайний клієнт-банк, як і «Ощад24», «UKRSIB online», «My Alfa-Bank» та інші.

Банк-еквайєр збирає всі платежі за день та наступного дня перераховує їх на рахунок продавця єдиною сумою. При цьому продавець не може ідентифікувати кожну окрему транзакцію у своїй банківський виписці. Таку деталізацію можна побачити хіба що у звіті еквайєра.

Всі безготівкові розрахунки з покупцями за допомогою еквайрингу (як торгового, так і інтернет) підлягають реєстрації через РРО.

Податківці пишуть про це тут та тут.

Звертаємо увагу, що податківці допускають неточність у формулюваннях щодо системи «Приват24». Насправді це не платіжна еквайрингова система, а звичайний клієнт-банк ПриватБанку. Також зазначимо, що ПриватБанк має і свою платіжну еквайрингову систему – це LiqPay. Між Приват24 та LiqPay є суттєва різниця - щоб отримувати платежі по системі LiqPay, ФОП-продавцю потрібно укласти з банком власний окремий договір інтернет-еквайрингу тобто самому звернутися до банку за укладенням такого договору. Клієнт-банк Приват24 стає доступним будь-якому клієнту ПриватБанку за замовчуванням – фізособам та суб’єктам господарювання і він має функції класичного клієнт-банку, і це відбувається незалежно від ФОП. Тому, якщо покупці платять за реквізитами рахунку ФОП через Приват24, то з точки зору ФОП це не розрахункова операція і вона не потребує реєстрації через РРО, а якщо продавець має на своєму сайті LiqPay і пропонує своїм покупцям платити за товар через LiqPay, то це вже розрахункова операція і РРО потрібен. Про інтернет-еквайринг ми також писали тут.

Отже, РРО потрібний буде лише тоді, коли ФОП почне приймати готівку або укладе договір еквайрингу з банком, на умовах якого буде встановлений POS-термінал або платіжний віджет на сайті ФОП.

Раніше необхідно було реєструвати та вести книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) для кожного РРО. Обов’язкове ведення КОРО при працюючому РРО вже скасоване – див. тут.

Проте у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії суб’єкти господарювання здійснюють розрахункові операції за допомогою резервного РРО або розрахункових квитанцій з ведення КОРО. Це означає, що ФОП може обрати варіант дій у разі неможливості використання основного РРО (з причин виходу його зладу або у разі відсутності електроенергії тощо):

• Або використовувати резервний РРО, в тому числі з автономним живленням. Цей РРО також має бути заздалегідь зареєстрований та готовий до роботи. Тоді КОРО не потрібна;
• Або не застосовувати резервний РРО, а вести КОРО, але так можна працювати не більше 7 днів поспіль – див. тут.

Докладніше про вихід з ладу РРО – тут  та про вихід з ладу ПРРО тут.

Зазначимо, що використання КОРО на період відсутності електроенергії або виходу з ладу РРО для проведення розрахункових операцій передбачено лише для класичного РРО (п. 2 р. ІІІ Порядку №547).

Для ПРРО передбачено інший порядок: на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Водночас, можна користуватись зареєстрованим резервним РРО (п. 12 р. ІІ, п. 1 р. V Порядку №317).

Отже, КОРО не є повноцінним замінником РРО у разі торгівлі товарами, що підлягають гарантійному ремонту, тобто їх не можна на постійній основі продавати без РРО, але із застосуванням тільки КОРО. Такого виду діяльності немає і в Переліку №1336, який визначає види діяльності, які можна вести лише з КОРО та без реєстрації РРО.

Для того, щоб почати використовувати РРО або ПРРО, необхідно обрати модель РРО або постачальника ПРРО, придбати його (до речі, РРО можна також взяти в оренду або позичку) та зареєструвати його у встановленому порядку.

Оскільки ФОП не є юридичною особою, то у нього немає організаційної структури, штатного розкладу і субординації між працівниками. ФОП з кожним працівником укладає трудовий договір, за яким сторони договору абсолютно рівноправні. Тому про «посаду касира» у ФОПа говорити не можна. Працювати з РРО може сам ФОП або будь-який працівник, якому згідно трудового договору доручено таку роботу. Консультації щодо налаштування РРО з метою фіксації прізвища продавця протягом робочої зміни і т.п. надає сервісний центр, з яким ФОП уклав договір про обслуговування РРО. За налаштуваннями ПРРО слід звернутися до його постачальника.

Щодо реєстрації РРО та ПРРО див. також інші наші матеріали тут, тут, тут, тут та тут>>