Пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що у разі перевищення платником єдиного податку другої — четвертої групи (фізичною особою — підприємцем) у календарному році обсягу доходу 1 млн грн застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Отже, у разі перевищення обсягу доходу 1 млн грн у вересні 2020 р., ФОП ІІ групи має застосовути РРО/ПРРО з 1 жовтня 2020 р. При цьому він має право на вибір: апаратний РРО чи програмний. Дозволено також використовувати обидва разом. Що ж обрати?
З 01.08.2020 року в Україні поряд з традиційними РРО можна застосовувати програмні РРО.
Статтею 2 Закону про РРО визначено, що програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання.
Простіше кажучи, ПРРО – це програма, яка може буде встановлена на будь-який гаджет продавця (смартфон, планшет, ноутбук тощо). Водночас, класичний РРО – це пристрій, якій ФОП має придбати за власний кошт.
У разі формування касового чека ПРРО дозволяє видавати, як паперовий, так і електронний чек, який можна надсилати покупцю на його електронну пошту, месенджери (за бажанням), або - в форматі QR-коду. Фактично, продавець може надати платнику QR-код, за яким останній ідентифікує свій чек. У випадку ж застосування апаратного РРО касовий чек надається покупцям у паперовому вигляді.
Також апаратний РРО повинен друкувати щоденно фіскальні звітні чеки (Z-звіти) у разі здійснення розрахункових операцій. Застосовуючи ж ПРРО, потрібно щоденно створювати у електронній формі фіскальні звітні чеки та подавати їх до фіскального сервера засобами телекомунікації. При цьому Z-звіти генеруються автоматично (такі налаштування є в програмі).
Відповідно до ст. 5 Закону про РРО, на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу. Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Слід зауважити, що на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
Після того, як платник скачає з сайту ДПС безкоштовне ПЗ або придбає незалежну програму та встановить на свій пристрій, йому необхідно буде зареєструвати програмний РРО. Реєстрація програмного РРО буде здійснюватися платником податків у електронному вигляді через Єдине вікно подання звітності. Через Єдине вікно буде подаватися форма №1-ПРРО з інформацією про користувача даного програмного РРО, у відповідь буде присвоєно фіскальний номер програмному РРО та включено його до відповідної бази даних.
При реєстрації на кожний програмний РРО буде надано набір фіскальних номерів, які потім будуть присвоюватися кожному чеку по факту видачі їх в режимі офлайн, про що було зазанчено вище.
Чи потрібно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний? Організація або ФОП самостійно обирає вид РРО (програмний та/або апаратний). Якщо приймається рішення використовувати лише програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО потрібно скасувати.
Щодо питання ведення КОРО на ПРРО, то використання КОРО передбачено лише для класичних РРО, на період відсутності електроенергії або виходу касового апарату з ладу. У випадку використання ПРРО, на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером ДПС, проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Тому КОРО не використовується для ПРРО.
Податківці у підкатегорії 109.24, «ЗІР», зауважують, що програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один ПРРО одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром. У разі використання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Отже, висновки щодо використання апаратного чи програмного РРО кожен ФОП має зробити особисто, враховуючи специфіку та види діяльності підприємця, логістику, інші фактори.
Також інформацію щодо ПРРО див. на сайті ДПС.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити