Як розібратися, коли потрібний РРО при прийманні безготівкових платежів, а коли - ні?

Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція – це:

• приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);
• видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як видно з цього визначення, розрахункова операція має дві ознаки, які характеризують її саме як розрахункову операцію:

1) приймання оплати від покупця, яка може бути готівковою (банкноти та монети) та безготівковою (платіжна картка);

2) така оплата приймається за місцем реалізації товарів (послуг). Як правило, це торгова точка, де приймаються готівкові кошти та платіжні картки за допомогою POS-терміналу, який надається торговцю банком-еквайєром після укладання договору еквайрингу. Аналогом POS-терміналу в мережі інтернет є так званий платіжний віджет, який встановлюється на сайт торговця після укладання договору інтернет-еквайрингу з банком-еквайєром.

Розповімо дещо докладніше про платіжний віджет.

Платіжний віджет – це віджет для прийому платежів на web сторінці сайту.

Веб-віджет (англ. widget) — контент-модуль, що вбудовується у веб-сторінку або у браузер. Цей тип заснований на веб-технологіях, що працюють через браузер: HTML, Flash тощо. Платіжний віджет працює за таким же принципом, що й POS-термінал: зчитує інформацію з платіжної картки і генерує команду на ініціювання переказу з рахунку, до якого випущено картку, на рахунок торговця, який вказано у договорі еквайрингу торговця з банком.

Правила застосування платіжних карток прописані у постанові НБУ №705. Платіжний віджет відповідає визначенню платіжного застосунку – це програмне забезпечення, встановлене в технічному/мобільному пристрої, яке дає змогу держателю ініціювати платіжні або інші операції із використанням електронного платіжного засобу (п. 4 Постанови №705).

Особливості договору еквайрингу прописані у розділі V Постанови №705.

Отже, приймання оплати на сайті передбачає укладення договору еквайрингу з банком-еквайєром та встановлення на сайт спеціального програмного забезпечення, через яке клієнти будуть здійснювати оплати, застосовуючи свої платіжні картки (аналог POS-терміналу). Оскільки такі операції підпадають під визначення розрахункових операцій, їх потрібно реєструвати через РРО.

Якщо оплата від клієнтів приймається безпосередньо на рахунок підприємства за реквізитами рахунку та без застосування еквайрингових технологій, то такі безготівкові розрахунки не відповідають визначенню розрахункових операцій, оскільки здійснюються клієнтами самостійно, не за місцем реалізації послуг. Для того, щоб здійснити платіж, клієнту не потрібно заходити на сайт підприємства, щоб скористатися платіжним віджетом або приходити особисто на місце проведення розрахунків (де знаходиться каса та POS-термінал). Як правило, такі перекази ініціюються клієнтом за допомогою платіжних доручень – дистанційно за допомогою програмного забезпечення клієнт-банк. «Приват24» - це приклад такого забезпечення від ПриватБанку, проте всі інші банки також надають своїм клієнтам такі можливості. Відповідно, такі надходження не реєструються через РРО.

Також клієнт може внести готівку в касу банку для зарахування її на рахунок підприємства. Це теж не розрахункова операція і не потребує рєстрації через РРО.

Висновки

Безготівкові платежі, які є розрахунковими операціями та потребують реєстрації через РРО – це:

1) оплати картками на місці розрахунків через POS-термінал;

2) оплати картками на місці розрахунків – на сайті підприємства через платіжний віджет. 

Обидва способи отримання платежів потребують попереднього укладення договору еквайрингу з банком-еквайєром. Надалі всі платежі, отримані підприємством за таким договором, реєструються через РРО. Для того, щоб здійснити платіж на сайті, клієнту не потрібно знати реквізити рахунку вашого підприємства для оплати – йому достатньо буде лише ввести реквізити своєї картки у платіжний віджет на вашому сайті, а все інше зробить банк-еквайєр – надасть команду банку-емітенту картки на ініціювання платежу з рахунку клієнта, збере всі платежі клієнтів за день та надішле однією сумою на рахунок торговця. Еквайрингові надходження відображаються у банківській виписці однією сумою за день, у якій не можна виокремити платежі від конкретних клієнтів, тобто немає ідентифікації клієнтів. Розшифровку платежів, отриманих в межах договору еквайрингу, можна побачити лише в окремій аналітиці, яку надає банк-еквайєр. Зокрема, ПриватБанк пропонує еквайринг під торговою назвою «Liqpay».

Безготівкові платежі, які ініціюються клієнтами самостійно з використанням програм типу «клієнт-банк», не потребують укладення договору еквайрингу та не реєструються через РРО. Для того, щоб клієнт міг зробити такий платіж, йому потрібно надати повні банківські реквізити для здійснення безготівкового переказу, а клієнт повинен сворити платіжне доручення, у якому самостійно ввести всі реквізити підприємства для оплати. Відповідно, такі платежі відображаються у виписці банку як окремі перекази від конкретних осіб – власників рахунку, з якого зроблений цей переказ. Зокрема, платежі, зроблені клієнтами через клієнт-банк «Приват24», будуть виглядати саме так.

Варто зауважити, що податківці помилково ототожнюють програми типу «клієнт-банк» та платіжні системи, які працюють за еквайринговою схемою, про яку ми говорили вище. Наприклад, ми це коментували тут. 

На думку автора, головним фактором при визначенні питання, чи потрібно реєструвати через РРО певний безготівковий платіж, є відповідь на питання: цей платіж отриманий в рамках договору еквайрингу (в т.ч. інтернет-еквайрингу)? 

Якщо так – то він реєструється через РРО.  Якщо ні – то це буде звичайний переказ з рахунку клієнта на рахунок підприємства і він не реєструється через РРО.