За загальним правилом згідно з пп. 1 ст. 3 Закону про РРО, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
При цьому, пп. 296.10 ПКУ передбачено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Водночас, у Переліку №1336 наведено такі окремі форми та умови проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що здійснюються суб’єктами господарювання яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Зокрема, за пп. 1 Переліку №1336, таке право є при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.
При цьому, для такої форми і умови проведення діяльності (визначеної у п. 1 Переліку №1336) граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Отже, Перелік №1336 не просто звільняє суб’єкта господарювання від застосування РРО, а надає йому право застосовувати КОРО замість РРО (з обов’язком здійснювати записи в КОРО безпосередньо при здійсненні розрахункової операції).
Однак, звертаємо увагу, що такі КОРО до початку їх використання реєструються в інформаційній системі ДПС та отримують фіскальний номер на кожну КОРО. Для цього суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу, зокрема, заяву про реєстрацію КОРО та/або розрахункової книжки за формою №1-КОРО.
Чи врятує повернення коштів?
За визначенням, що наведено у Законі про РРО, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, незалежно від того, чи будуть повернуті кошти (або якщо ФОП їх приймав за комісійним договором), це не звільняє суб’єкта господарювання від обов’язку проводити їх отримання (разом як і повернення) через РРО (або КОРО).
Відповідальність за незастосування РРО (або КОРО)
Відповідальність встановлено ст. 17 Закону про РРО.
Наразі до 1 січня 2021 року санкції за здійснення розрахункових операцій без застосування РРО (КОРО) будуть застосовуватися у зменшених розмірах, а саме:
- 10% вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом товарів (робіт, послуг) – за порушення вчинене вперше;
- 50% вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
При цьому, санкції можуть бути застосовані по розрахунковим операціям, що було здійснено починаючи з ІІ кварталу, оскільки саме у другому кварталі за пп. 296.10 ПКУ у платника податку виник обов’язок застосовувати РРО.
А після 1 січня 2021 року розмір штрафів складе вже:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Строк давності за такими порушеннями становить 1095 днів (про це ми писали тут).
Своєю чергою, порушення порядку застосування РРО не призводить до обов’язку переходу платника єдиного податку на загальну систему оподаткування.
Тому радимо все ж таки встановити РРО і надалі працювати вже з РРО. Якщо протягом 1095 днів перевірки не буде, відповідальність не настане внаслідок спливу строку давності.
З планами перевірок на 2020 рік можна ознайомитись тут.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити