• Посилання скопійовано

Чи потрібний РРО для ФОПа ІІІ групи, якщо клієнти будуть платити за послуги зі своїх банківських рахунків?

ФОП планує надавати послуги клієнтам, оплату отримувати шляхом переказу коштів покупцями в оплату виставлених рахунків. Договір еквайрингу з банком не укладається. Чи потрібний РРО для таких операцій? Податківці вважають, що при оплаті виставлених рахунків шляхом переказу коштів з платіжних систем Приват 24, Монобанк РРО потрібний

Для того, щоб правильно орієнтуватися в нюансах застосування РРО, потрібно знати такі терміни:

  • Готівка та готівкові розрахунки;
  • Безготівкові розрахунки;
  • Еквайрингові операції;
  • Розрахункові операції, які реєструються через РРО.

Це чотири різні терміни, тож розберемось з кожним.

Що таке готівкові розрахунки/розрахунки готівкою, визначено у пп. 5 п. 3 Положення №148, – це платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Своєю чергою, готівка – це  грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є платіжними засобами) (пп. 3 п. 3 Положення №148). Тобто готівкові розрахунки – це розрахунки виключно банкнотами і монетами.

Розрахунки  через будь-які дистанційні сервіси банків, через термінали самообслуговування, а також еквайрингові операції (до них належать розрахунки через POS-термінал та розрахунки за допомогою інтернет-еквайрингу) – це все безготівкові розрахунки. Безготівкові розрахунки та еквайринг регулюються Законом «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III. Зокрема, відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону №2346 переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Нацбанк розповів, як класифікувати розрахунок між контрагентами як безготівковий або готівковий, у своєму листі, який ми коментували тут.

Еквайринг – це послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі – п. 1.9 ст. 1 Закону №2346. Простіше кажучи, еквайринг – це надання можливості розрахунку платіжними картками, для чого використовуються реквізити самої картки – її номер, строк дії та іноді CVV-код. Зокрема, до еквайрингових операцій належать операції з картками за допомогою POS-терміналу та за допомогою інтернет-еквайринга (спеціального програмного забезпечення, яке теж використовує реквізити платіжної картки без використання реквізитів рахунку, до якого випущено картку). Щоб приймати платежі за допомогою еквайрингу, торговець повинен укласти з банком договір еквайрингу. Без укладання такого договору здійснення еквайрингових операцій неможливе.

Інтернет-еквайрінг — це банківський термін дістався онлайну від наземного еквайрингу — прийому платежів через POS-термінали у магазинах. Фізичний POS-термінал отримав свій інтернет-аналог - віртуальний термінал.  Своєю чергою, інтернет-торговець в термінології веб-еквайрингу став називатися Мерчантом.

І нарешті, відповідно до ст. 3 Закону про РРО, розрахункова операція – це:

А) приймання від покупця готівкових коштів (тобто приймання банкнот і монет, як ми з’ясували вище);

Б) приймання від покупця платіжних карток. Тут мається на увазі безготівковий розрахунок з покупцем за допомогою еквайрингу із використанням POS-терміналу. Безготівкові розрахунки без використання еквайрингу сюди не потрапляють;

В) приймання від покупця платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) – в даному контексті ці операції ми не розглядаємо;

Г) видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу);

Д) у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця. Це – безготівкові розрахунки із застосуванням інтернет-еквайрингу, безготівкові розрахунки без використання еквайрингу сюди не потрапляють.

Е) у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Це – безготікове повернення покупцю раніше сплачених ним коштів, виконується як із використанням POS-терміналу, так і інтернет-еквайрингу. Безготівкові розрахунки без використання еквайрингу сюди не потрапляють.

Отже, ми доходимо висновку, що розрахункові операції можуть бути готівковими і безготівковими, прибутковими і видатковими. Як саме операції належать до розрахункових, ми докладно розглянути вище. А саме, це готівкові операції та безготівкові еквайрингові операції.

Безготівкові розрахунки, що здійснюються шляхом переказу коштів безпосередньо з рахунку покупця на рахунок продавця без залучення еквайєра не належать до розрахункових операцій і не реєструються через РРО. Так само і внесення покупцем готівки через касу банка або термінал самообслуговування для зарахування її на рахунок продавця теж не є розрахунковою операцією, оскільки не передбачають використання платіжної картки.

Податківці зазначають, що при оплаті споживачами виставлених рахунків шляхом переказу коштів з платіжних систем Приват 24, Монобанк, Liqpay, Portmone та інших (тобто зі застосуванням ЕПЗ) застосування РРО є обов’язковим. Ми коментуємо цю їхню думку тут. На думку автора, податківці все ж таки мають на увазі саме еквайрингові операції, які передбачають застосування платіжних карток, зокрема, якщо банком-еквайєром є ПАТ «Приват Банк» або АТ «Універсал Банк» (коли йдеться про Монобанк). Тобто під словами «платіжні системи Приват 24, Монобанк» вони мають на увазі еквайринг цих банків.

Якщо покупець самостійно здійснює оплату рахунку через дистанційні канали обслуговування (Приват24, Монобанк тощо), то така оплата є безготівковим переказом коштів без застосування еквайрингових технологій і тому не є розрахунковою операцією, відповідно, не реєструється через РРО.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Чи можна компенсувати витрати за копією фіскального чека?
    ТОВ – неплатник ПДВ компенсує працівнику витрати, понесені у відряджені. Працівник надав копію фіскального чека. Чи може підприємство використати таку копію або витяг з електронного кабінету платника податків для компенсації витрат?
    21.11.2024560
  • Чи можна відмовитися від застосування касового методу?
    ТОВ працює з покупцями, що здійснюють оплату з казначейського рахунку. Інколи один і той же покупець проводить оплату з різних рахунків. Через це виникає багато помилок. Чи може підприємство орієнтуватися лише на першу подію? Які наслідки незастосування касового методу при оплаті з казначейського рахунку?
    15.10.2024686
  • Що робити, якщо «заглючив» РРО?
    Стався збій в роботі РРО, внаслідок чого виторг ФОПа за 30.09.2024 р. був включений у Z-звіт за 01.10.2024 р. Як правильно задокументувати цю операцію? Як заповнити книгу доходів?
    14.10.20247632
  • Як виправляти помилки в чеках РРО?
    Покупцю видали чек, у якому помилково зазначили форму оплати, наприклад, замість готівкової форми зазначили оплату карткою або навпаки. Чи можна провести повернення чека для зміни форми оплати без повернення товару? Чи можна зробити повернення чека, якщо вже пройшов місяць від дати видачі помилкового?
    27.09.2024573
  • Порушено порядок внесення виручки на рахунок підприємства: як виправити?
    Касир отримав кошти з каси для подальшої здачі на поточний рахунок підприємства. Проте він вніс кошти на особисту платіжку картку та перерахував на рахунок підприємства з призначенням платежу - «Власні кошти». Як виправити помилку?
    19.09.2024705