Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Далі, згідно зі ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Як видно з наведених норм, РРО потрібний тоді, коли:
- розрахунки та надання послуг відбуваються в одному і тому ж місці;
- відбувається саме надання послуг, а не виконання робіт. Нагадаємо, що з точки зору ЦКУ надання послуг та виконання робіт (підряд) – це різні види цивільно-правових договорів – див. глави 61 та 63 ЦКУ;
- продаж товарів/надання послуг відбуваються в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
За умовами запитання, розрахунок відбувається за виконані роботи, а не надані послуги, не у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, не за місцем виконання робіт. Тому можемо зробити висновок, що в даному випадку РРО не потрібний.
Але податківці мають дещо іншу думку. Наприклад, тут вони змішують поняття договору надання послуг та договору підряду і на цій підставі роблять висновок, що РРО потрібний.
Судова практика також не на боці платника податків. Наприклад, в ухвалі від 14.12.2016 р. у справі №804/7686/15 ВАСУ звернув увагу судів попередніх інстанцій на те, що щодо РРО застосовуються саме норми податкового законодавства, а не цивільного, а ПКУ не розмежовує роботи та послуги.
Оскільки в даному питанні існує неоднозначне тлумачення норм законодавства, радимо отримати від податківців власну ІПК відповідно до ст. 52 ПКУ. Якщо вона буде позитивною, підприємство зможе уникнути можливих суперечок з перевіряючими щодо приймання готівки без РРО.
Крім цього, підприємство може уникати приймання готівки в касу і запропонувати своїм контрагентам вносити готівкові кошти у банк на його рахунок, або застосовувати безготівкові розрахунки шляхом банківського переказу. Також можливе і застосування РРО при прийманні готівкової оплати, якщо у підприємства немає бажання ризикувати без наявності власної ІПК з позитивним висновком.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити