Запитання:
ФОП, платник ІІІ групи ЄП, надає послуги в IT-сфері споживачам (резидентам та нерезидентам). Розрахунок відбувається електронними коштами через платіжну систему FONDY. Такі електронні кошти у валюті розрахунків надходять до фінансової небанківської установи, яка за договором з ФОП конвертує валюту у гривні та перераховує на поточний рахунок гривневий еквівалент, беручи при цьому комісію. Дохід ФОП за І квартал перевищив 1 млн грн. Чи потрібно ФОП застосовувати РРО? Чи все-таки розрахунки надходять з FONDY на рахунки фінансової небанківської установи, а потім вже установа перераховує їх ФОП?
Відповідь:
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ПКУ доходом ФОП – платника єдиного податку є дохід, отриманий ним протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Визначення доходу
Нормами пп. 291.6 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку І-ІІІ групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій формі).
Пунктом 292.6 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком на дату отримання такого доходу (пп. 292.5 ПКУ).
ДФС у Львівській області в ІПК від 05.05.2017 р. №67/ІПК/13-01-13-01-17 повідомляє, що у разі отримання за контрактом виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) доходом ФОП – платника єдиного податку є вся сума коштів (з врахування комісії, утриманої банком), що надійшла на валютний рахунок, перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком на дату отримання валюти.
ДФС в Одеській області від 20.11.2018 р. №4888/ІПК/15-32-14-06-07 повідомляє, що еквайрінг – це прийом банківських карт для оплати товарів та послуг. Його проводить банк-еквайєр, який встановлює на торгових чи сервісних підприємствах платіжні термінали. Банк-еквайєр проводить операції за платежами, тобто пеказує кошти з рахунка у банку-емітенту (який видав платіжну картку) на рахунок торгового чи іншого підприємства. Основне обладнання - платіжний термінал еквайрінга - POS-термінал, який підтримує постійний зв'язок із банківською систему через Інтернет.
Таким чином, для ФОПа - платника єдиного податку ІІ групи, який не здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, але обсяг доходу якого перевищує 1 млн грн, у разі здійснення розрахунків зі споживачами виключно через систему еквайрінгу застосування РРО є обов'язковим.
Інтернет-еквайринг — це послуга прийому платежів в онлайні на адресу інтернет-торговця за банківськими картками або з використанням інтернет-банкінгу. Як правило, під інтернет-еквайрингом мають на увазі прийом карт таких платіжних систем як Visa, MasterCard, Простір.
Банк-еквайєр – це банк, який забезпечує переказ грошових коштів між банком-емітетом власника картки і інтернет-торговцем в мережі платіжної системи. Розрахунковий рахунок інтернет-торговця може бути відкритий як в банку-еквайєрі, так і в будь-якому іншому банку країни. При цьому банк-еквайєр гарантує перерахування коштів на розрахунковий рахунок торговця або сервіс-провайдера незалежно від того, де він відкритий.
Сервіс-провайдер – це онлайн-сервіс, який здійснює інтеграцію сайту інтернет-торговця з банком-еквайром. Наприклад, платіжна платформа FONDY є сервіс-провайдером, який забезпечує інтеграцію більш ніж 2500 інтернет-торговців з 25-ма банками України та Європи.
Основні функції сервіс-провайдера:
- спрощення взаємодії інтернет-торговця з банками-еквайєрами через власне веб-API або платіжну кнопку;
- можливість брендування платіжних сторінок під дизайн власного сайту;
- забезпечення безпеки платежів за допомогою технології 3D Secure, антіфрод-системи, PCI DSS стандартів;
- агрегація грошових коштів за різними платіжним методам і виплата на розрахунковий рахунок торговця;
- забезпечення взаємодії з різними банками-еквайєрами через єдиний договір;
- надання детальних звітів та актів, які відповідають здійсненим платежам;
- поліпшення конверсії платежів за рахунок маршрутизації на різні банки в разі відмови або відсутності одного з них;
- зручний особистий кабінет торговця з детальною аналітикою.
Усе про касу і РРО –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
У п. 9 ч. 1 ст. 3 Закону №675 інформаційні електронні послуги визначено як платні або безоплатні послуги щодо оброблення та зберігання інформації, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем за індивідуальним запитом їх одержувача.
При цьому послугою проміжного характеру в інформаційній сфері є послуга з передачі та/або зберігання інформації та присвоєння мережевих ідентифікаторів (п. 13 ч. 1 ст. 3 Закону №675).
Відповідно до ч. 2-3 ст. 6 Закону №675 постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є оператори (провайдери) телекомунікацій, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб'єкти, які забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Учасники відносин у сфері електронної комерції можуть розробляти правила професійної етики у цій сфері. Ці правила можуть використовуватися під час вчинення електронних правочинів, підготовки установчих та інших документів.
Правовий статус постачальника послуг проміжного характеру у сфері електронної комерції визначено ст. 9 Закону №675.
У ч. 1 ст. 1 Законом №2155 визначено, що:
- електронна довірча послуга - це послуга, яка надається для забезпечення електронної взаємодії двох або більше суб'єктів, які довіряють надавачу електронних довірчих послуг щодо надання такої послуги (п. 7);
- електронна послуга - будь-яка послуга, що надається через інформаційно-телекомунікаційну систему (п. 11);
- кваліфікований надавач електронних довірчих послуг - юрособа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, ФОП, який надає одну або більше електронних довірчих послуг, діяльність якої відповідає вимогам Закону №2155 та відомості про яку внесені до Довірчого списку (п. 11).
При цьому до повноважень Нацбанку у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації належить створення засвідчувального центру для забезпечення внесення кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг у банківській системі України та кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг при здійсненні переказу коштів (учасників платіжних систем) до Довірчого списку (ч. 1 ст. 9 Закону №2155).
Щодо комісії сервіс-провайдера FONDY, яка утримується з виручки ФОП. Наразі є позиція податківців щодо комісії банківського еквайрингу у ФОП – платників ЄП. Податківці в принципі не заперечують можливість такого утримання та не вважають це негрошовими розрахунками.
Вимоги пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ також поширюються на платників єдиного податку – користувачів платіжної платформи FONDY, яка є сервіс-провайдером, у разі утримання останньою комісії за послуги, надані з її застосуванням.
Застосування РРО
Відповідно до пп. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються ФОП – платниками єдиного податку 2-4 груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
ДФС в ІПК від 19.10.2017 р. №2294/Л/99-99-14-05-01-14/ІПК повідомляє, що у разі перевищення ФОП – платником єдиного податку протягом календарного року обсягу доходу 1 млн грн, такі платники податку зобов'язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
При цьому, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів безпосередньо з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця) РРО не застосовується незалежно від обсягу отриманих доходів.
В ІПК від 01.12.2017 р. №2782/С/99-99-14-05-01-14/ІПК ДФС також повідомляє, що при здійсненні розрахунків за товари (послуги) ФОП – платники єдиного податку, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн грн, зобов'язані застосовувати РРО, у т. ч. у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.
Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі, зокрема, при виданні програмного забезпечення дистанційним способом за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.
Банківський сервіс «Інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.
Відповідно п. 1.4 Інструкції НБУ №22 безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
ДФС у м. Києві в ІПК від 11.05.2018 р. №2099/ІПК/26-15-14-09-13/ІПК повідомляє, що у разі здійснення розрахунків при продажу товару (наданні послуг) виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів безпосередньо з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця), то в такому випадку така операція не є розрахунковою, та відповідно, проводиться без застосування РРО.
Також, у разі перевищення обсягу доходу 1 млн грн ФОП (платник єдиного податку ІІІ групи) зобов'язаний при здійсненні своєї госпдіяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
Про те, що з питання віднесення переказів, зокрема, за допомогою сервісу LiqPay до грошових розрахунків, необхідно звертатися до Нацбанку ДФС повідомляє в ІПК від 24.01.2019 р. №255/6/99-99-13-01-02-15/ІПК.
***
Читайте також:
- Правила застосування РРО в інтернет-торгівлі
- Продаж товарів через мережу Інтернет: чи потрібно застосовувати РРО?
- При безготівкових розрахунках РРО не застосовується
- Чи потрібно застосовувати РРО при розрахунках через Liqpay та фінансових посередників
- Реалізація фото- та відео- обладнання, а також надання пов'язаних с цим послуг з оплатою через платіжні системи: чи потрібен РРО?
- Чи необхідно застосовувати РРО в разі замовлення товару через інтернет-магазин, а доставки його поштою?
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити