«Вісник. Офіційно про податки» нагадує, що ст. 3 Закону про РРО встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання виключно через банківські установи РРО не застосовується.
Згідно з п. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої групи (фізособи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Слід зауважити, що зазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Отже, при здійсненні розрахунків за товари, які не належать до переліку технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, фізособа — підприємець — платник єдиного податку другої групи, обсяг доходу якої протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, має право не застосовувати РРО, у тому числі при здійсненні безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток через систему електронного банкінгу. При цьому у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО при здійсненні розрахунків для такої особи є обов’язковим.