Помилка в адресі чека ПРРО у 2026 році: ризики штрафу за п. 1 ст. 17 Закону про РРО (аудіоверсія)

Претензії податківців у такій ситуації є безпідставними та базуються на надмірно фіскальному тлумаченні законодавства. Чинна судова практика стоїть на боці суб'єктів господарювання, чітко розмежовуючи технічну помилку в даних та повну відсутність обов'язкового реквізиту. 

Позиція контролюючих органів та норми закону

Відповідно до пп. 1 ст. 3 Закону про РРО, торговці зобов'язані здійснювати розрахунки на повну вартість покупки через зареєстровані та опломбовані РРО або зареєстровані фіскальним сервером ПРРО, видаючи розрахункові документи встановленої форми. 

Згідно з пп. 3 розділу І Положення №13, розрахунковий документ не визнається таким виключно в разі повної відсутності в ньому хоча б одного обов'язкового реквізиту або недотримання сфери призначення. 

Спираючись на цю норму, інспектори нерідко прирівнюють будь-яку помилку до повної відсутності реквізиту. У результаті вони стверджують, що розрахунковий документ не було створено, і застосовують санкції за пп. 1 ст. 17 Закону про РРО: 100% вартості реалізованого товару за перше порушення та 150% — за кожне наступне. 

Дефект реквізиту проти його відсутності

Таке ототожнення суперечить духу закону. У пп. 3 розділу І Положення №13 ідеться саме про відсутність реквізиту як такого. Якщо ж реквізит «адреса господарської одиниці» в чеку присутній, але містить друкарську похибку, формальна вимога щодо його наявності виконана. 

Цей підхід підтверджено практикою Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21 судді підкреслили, що правозастосовні органи повинні розрізняти незначний недолік реквізиту від його повної відсутності. Штрафні санкції можуть застосовуватися виключно за відсутність реквізитів, а не за їхнє некоректне чи неточне написання. 

Аргументи судової практики щодо помилок в адресі та формі №20-ОПП

У подібних справах суди послідовно підтримують платників податків:

• Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №280/3958/24: платник допустив описку в номері будинку у заяві за формою №20-ОПП, яка автоматично потрапила до всіх чеків зареєстрованого ПРРО через фіскальний сервер. Суд дійшов висновку, що ця технічна описка не вплинула на реальність розрахункових операцій, не свідчила про ухилення від оподаткування та не може бути підставою для притягнення до фінансової відповідальності;
• Постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №420/11790/22 та від 16.05.2024 у справі №520/4564/23: наявність незначного недоліку в розрахунковому документі не позбавляє його законної сили, якщо чек загалом дає змогу ідентифікувати операцію, її сутність, суму, дату та місце проведення. За таких обставин застосування санкцій за п. 1 ст. 17 Закону про РРО за нібито невидачу чека є протиправним. 

Отже, якщо описка в номері будинку не перешкоджає ідентифікації місця розрахунку та не приховує саму господарську операцію, документ зберігає статус фіскального чека, а штрафи податківців підлягають скасуванню. 

Читайте також: Форма фіскального чека у 2026 році: правила застосування за Законом про РРО

Висновки

• Законодавство позбавляє документ статусу фіскального чека лише за умови повної відсутності обов'язкового реквізиту, тоді як технічна описка або граматична похибка вважається лише недоліком реквізиту;
• Згідно з усталеною позицією Верховного Суду, незначний дефект чека не є правовою підставою для застосування штрафів за статтею 17 Закону про РРО як за невидачу розрахункового документа, якщо операція повністю ідентифікується;
• Помилка в адресі, перенесена в чеки ПРРО через неточність у формі №20-ОПП, не свідчить про податкове правопорушення чи приховування виручки та успішно оскаржується в суді.