РРО при заправці власних автобусів метаном у 2026 році: ПДВ та ризики (аудіоверсія)

Заправлення власних автобусів природним газом (метаном) на власній АГНКС для здійснення господарської діяльності є внутрішнім використанням пального підприємством. Така операція сама по собі не є продажем пального або розрахунковою операцією та не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ як операція постачання. 

Застосування РРО

Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція передбачає, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг). При заправленні власних автобусів підприємства покупець та розрахунок за пальне відсутні. Газ не передається іншій особі, а використовується самим підприємством у власній господарській діяльності. Отже, такий відпуск не є розрахунковою операцією у розумінні Закону про РРО і сам по собі не потребує фіскалізації як продаж пального. 

Водночас необхідно враховувати технічні особливості роботи АГНКС — технічні вимоги до спеціалізованих ЕККА для АЗС/АГНКС передбачають взаємодію реєстратора із засобами управління паливороздавальними колонками. Тож відпуск газу технічно може здійснюватися лише після відповідної команди з РРО.

У такому випадку необхідно визначити конкретний алгоритм оформлення відпуску палива на власні потреби (операції з ознакою «відомість», «власні потреби» або іншою передбаченою програмним забезпеченням ознакою) з урахуванням технічної документації та конфігурації конкретної моделі спеціалізованого РРО. Проведення цих операцій через РРО слід розглядати виключно як технологічний спосіб обліку та розблокування колонки, а не як реєстрацію комерційного продажу пального. 

ПДВ при використанні газу для власних потреб

Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів передбачає передачу права на розпоряджання товарами як власник іншій особі. При переміщенні природного газу з власної АГНКС у паливні системи власних автобусів право власності на газ не відчужується, а відбувається використання власного матеріального ресурсу підприємства в його діяльності. Тому безпосередньо заправлення власних автобусів не є постачанням товару та не створює об’єкта оподаткування ПДВ за п. 185.1 ПКУ. Податкова накладна на таку операцію як на окреме постачання не складається.

Разом з тим необхідність нарахування компенсуючих податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 або ст. 199 ПКУ залежить від специфіки операцій, у яких фактично задіяно транспорт: 

• якщо автобуси задіяні виключно в оподатковуваних ПДВ маршрутах (наприклад, міжміські чи міжнародні комерційні рейси), компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ не нараховуються;
• якщо газ використовується в операціях, звільнених від оподаткування (зокрема, перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом за пп. 197.1.8 ПКУ), за наявності сформованого при придбанні газу податкового кредиту нараховуються компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ та складається відповідна зведена податкова накладна;
• якщо автобуси одночасно використовуються в оподатковуваній та неоподатковуваній (пільговій) діяльності й пальне неможливо безпосередньо розмежувати за видами рейсів, застосовується пропорційний розподіл податкових зобов’язань відповідно до ст. 199 ПКУ.

Порядок оформлення заправки та відображення ПДВ у Z-звіті 

Внутрішнє заправлення проводиться через передбачений алгоритм РРО із обов’язковим паралельним оформленням первинних документів (відомості обліку видачі газу, подорожнього листа або маршрутного листа, акта списання запасів). У бухгалтерському обліку вартість витраченого газу не визнається доходом від реалізації, а відноситься на витрати діяльності (рахунки 23, 91 тощо).

Відповідно, якщо через технічні обмеження моделі РРО розрахункова сума ПДВ за такими внутрішніми заправками потрапляє до загального оподатковуваного обороту в Z-звіті, сам Z-звіт не коригується. Проте ця сума не повинна переноситися до декларації з ПДВ. Податкова накладна за щоденними підсумками операцій (п. 201.4 ПКУ) формується виключно на обсяг реального комерційного продажу газу стороннім споживачам.

Якщо програмне забезпечення РРО безальтернативно включає відпуск на власні потреби до загального фіскального обороту, виникає постійна розбіжність між даними Z-звітів РРО та зареєстрованими податковими накладними в ЄРПН. У такому разі суб'єкту господарювання рекомендується:

• отримати від виробника РРО або центру сервісного обслуговування (ЦСО) письмове підтвердження, що технічне розблокування паливороздавальної колонки без формування фіскального чека або без включення відпуску до оподатковуваного обороту є технологічно неможливим;
• забезпечити чітку ідентифікацію чеків внутрішнього відпуску та щозмінно звіряти їх із відомостями відпуску газу водіям;
• щомісяця (або щодня) складати внутрішню бухгалтерську довідку, яка фіксує суму розбіжності між Z-звітами та показниками податкових накладних із посиланням на первинні документи внутрішнього переміщення пального;
• не здійснювати фіктивних операцій «повернення» через РРО з метою коригування обороту, оскільки реального повернення газу з паливного бака не відбувається;
• звернутися до ДПС за індивідуальною податковою консультацією (ІПК) щодо врегулювання порядку складання щоденної підсумкової податкової накладної з урахуванням технічних особливостей застосовуваного РРО.

Висновки 

• Заправлення власних автобусів природним газом на власній АГНКС не є продажем пального та розрахунковою операцією, оскільки відсутні факт передачі товару сторонній особі та здійснення розрахунку;
• Проведення заправлення через спеціалізований РРО, обумовлене технічною інтеграцією колонки, має виключно технологічний характер і не перетворює внутрішнє господарське використання на реалізацію;
• Для цілей ПДВ заправлення власного транспорту не створює податкових зобов’язань за п. 185.1 ПКУ і не включається до підсумкової податкової накладної. Потреба у нарахуванні компенсуючого ПДВ (за п. 198.5 або ст. 199 ПКУ) оцінюється виключно виходячи з оподатковуваного чи пільгового статусу пасажирських маршрутів, на яких експлуатуються автобуси.