• Посилання скопійовано

Незабезпечення здійснення розрахунків за допомогою платіжних терміналів: відповідальність

Чи зобов’язані СГ з 18.10.2012 р. забезпечити можливість здійснення розрахунків за допомогою платіжних систем (терміналів) та чи передбачена відповідальність у разі не забезпечення такої можливості?

Згідно з п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.

Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює Державна податкова служба України, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.


Відповідно до ст. 234 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі - КУпАП) органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст.163 прим.15 КУпАП).

Статтею 163 прим.15 КУпАП передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена ч. першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ч. другою ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі - Закон) передбачено право споживача на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

За обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених ч. другою ст. 17 Закону суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Джерело: ДПІ у Печерському районі м.Києва

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Чи потрібно вести касову книгу за операціями на рахунку 308 та як складати касові ордери?
    Який кореспондуючий рахунок необхідно вказати у прибутковому ордері при прийомі коштів за послуги через ПРРО? Як саме відображати операції у касовій книзі, якщо на кінець дня всю виручку передаємо з рахунку 308 на рахунок 301? Чи потрібно виписувати видатковий ордер для рахунку 308 і прибутковий на рахунок 301 на суму цих коштів? Які коресподуючі рахунки вказувати в видатковому ордері та в прибутковому?
    24.04.2024338
  • Які електронні підписи та печатки можуть застосовуватись в ПРРО?
    Чи можна використовувати електронні печатки, а не іменні ключі касирів для програмного РРО? Чи не буде це порушенням порядка проведення розрахункових операцій?
    02.04.202441
  • ФОП використовує платіжний сервіс LiqPay: чи потрібно РРО?
    Чи належить сервіс LiqPay до сервісу переказу коштів? Чи потрібно застосовувати РРО при оплаті на сайті ФОП за послуги з тимчасового розміщення за допомогою сервісу LiqPay?
    28.03.20241 404
  • Чи застосовує підприємство рахунок 308 при оприбуткуванні готівки із застосуванням КОРО?
    Підприємство перевізник при оприбуткуванні готівки в касу використовує КОРО та РК. Як обліковувати надходження готівки з 23.02.2024 р.?
    25.03.202496
  • Як обліковувати ПРРО та як списати РРО?
    В 2022 р. ТОВ купило та зареєструвало ПРРО. Оплата за ПРРО здійснюється на рік. Оприбуткували це ПРРО як нематеріальний актив на 127 рахунок + амортизація на 12 місяців. Через рік здійснили оплату за ПРРО на ще один рік, але іншому ФОП. Чи правильно визначило ТОВ це ПРРО як нематеріальний актив? Що робити з ПРРО після закінчення 12 місяців? Чи треба його знову реєструвати, а старий нематактив списувати? До ПРРО був РРО, який знято з реєстрації і про це є акт. Як його правильно списати?
    28.02.202483