Незабезпечення здійснення розрахунків за допомогою платіжних терміналів: відповідальність

Згідно з п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.

Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює Державна податкова служба України, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 234 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-Х із змінами та доповненнями (далі - КУпАП) органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст.163 прим.15 КУпАП).

Статтею 163 прим.15 КУпАП передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена ч. першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ч. другою ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі - Закон) передбачено право споживача на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

За обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених ч. другою ст. 17 Закону суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону).