Приєднання одного платника ЄП 4-ї групи до іншого

Організаційні і правові особливості

Порядок приєднання юридичних осіб регламентується нормами ЦКУ і Закону №2275.

Приєднанням є припинення одного або кількох товариств із переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, усіх прав та обов'язків іншому господарському товариству – правонаступнику (ч. 1 ст. 50 Закону №2275).

Приєднання юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади (ч. 1 ст. 106 ЦКУ).

Рішення про приєднання в ТОВ приймають загальні збори учасників (п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону №2275).

Рішення про припинення має пройти держреєстрацію, для чого держреєстратору подаються документи, перелік яких наведено в ч. 10 ст. 17 Закону №755.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону №2275 протягом 30 днів із дати прийняття рішення про приєднання ТОВ, яке приєднується, зобов'язане письмово повідомити про це всіх відомих йому кредиторів й опублікувати в органі друку, у якому публікуються дані про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про прийняте рішення.

Кредитор ТОВ протягом 30 днів із дати надіслання йому повідомлення або з дати опублікування повідомлення має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір ТОВ однієї з таких дій (ч. 2 ст. 55 Закону № 2275):

1. надання забезпечення виконання зобов'язання;
2. дострокового припинення або виконання зобов'язання (зобов'язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством і кредитором.

Якщо кредитор не звернувся до товариства у встановлений строк із письмовою вимогою, уважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язання (зобов'язань) перед ним (ч. 3 ст. 55 Закону № 2275).

Відкриття процедури реорганізації юридичної особи, зокрема шляхом приєднання, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки (пп. 78.1.7 ПКУ). Під час проведення заходів податкового контролю, пов'язаних з реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують і планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів були сформовані й отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 Порядку №1588).

За результатами проведення відповідних заходів, пов'язаних з реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники контролюючого органу вносять до Єдиного банку дані юридичної особи або підтверджують інформацію про наявність/відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів (п. 11.8 Порядку №1588).

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів і боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюють сторони (ч. 2 ст. 107 ЦКУ).

Для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, держреєстратору подаються документи, наведені в ч. 14 ст. 17 Закону №755. Причому у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (ч. 8 ст. 4 Закону № 755). 

Товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, усіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам – правонаступникам, зокрема, шляхом приєднання (ч. 1 ст. 48 Закону № 2275).

Частки учасників у статутному капіталі товариства, що припиняється внаслідок приєднання, конвертуються в частки учасників у статутному капіталі товариства-правонаступника із збереженням співвідношення між частками учасників, яке було в товаристві, що припинилося, у межах сукупної частки таких учасників у статутному капіталі товариства-правонаступника (ч. 3 ст. 54 Закону № 2275).

Податкові особливості

Податкові особливості ми розглядали, приміром, тут, тут, тут.

Щодо ЄП групи 4

Відповідно до пп. 294.2 ПКУ податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників - юридичних осіб, що ліквідуються, - період з початку року до їх фактичного припинення.

Останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (пп. 294.6 ПКУ).

Це означає, що ТОВ, яке припиняється шляхом приєднання до іншого ТОВ, має подати уточнюючу декларацію платника ЄП групи 4, в якій уточнити податкові зобов’язання з ЄП групи 4 за період з початку 2022 року до дати припинення. Причому уточнюючу декларацію потрібно подати у період до фактичного припинення податковій за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок (пп. 295.9.4 ПКУ).

Про дату сплати уточненого ЄП групи 4 в ПКУ нічого не сказано. На наш погляд, сплатити доречно до дати складання передавального акта.

У свою чергу, ТОВ, яке отримало майно за передавальним актом, включаючи право власності чи користування земельними ділянками сільгосппризначення, також повинно уточнити власні податкові зобов’язання з ЄП групи 4, подавши уточнюючу декларацію – протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним кварталом, протягом якого відбулося приєднання (див. пп. 295.9.5 ПКУ).

Чи вважатиметься продукція, прибрана та реалізована із земель від приєднаного ТОВ, власною при розрахунку 75% сільгоспчастки?

На наш погляд, так.

Адже відповідно до пп. 291.4.3 ПКУ, якщо сільськогосподарський товаровиробник реорганізується шляхом приєднання згідно з відповідними нормами ЦКУ, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює 75% за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на усіх учасників такої реорганізації.

ПДВ

Реєстрація платником ПДВ ТОВ, яке припиняється, підлягає анулюванню (див. пп. «б» пп. 184.1 ПКУ). Причому в цьому разі не нараховується компенсуюче ПДВ згідно з пп. 184.7 ПКУ.

Анулювання реєстрації в цьому разі може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу (пп. 184.2 ПКУ).

Звітним періодом є період, який розпочинається з першого дня відповідного місяця та закінчується днем анулювання (пп. 202.1 ПКУ). Тобто, остання декларація з ПДВ подається саме за такий період.

Останню декларацію слід подавати в «загальні» строки, встановлені пп. 49.18 і 203.1 ПКУ, тобто протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (тобто, місяця), в якому відбулося анулювання ПДВ-реєстрації. 

Сплата ПДВ за останньою декларацією, якщо буде визначено ПДВ до сплати, буде здійснюватися в загальному порядку.

 ***

Читайте також:

• Переведення на інші посади працівників під час реорганізації: Додаток 5
• Якими є права та гарантії працівників при ліквідації підприємства?