• Посилання скопійовано

Дисконтування та пролонгація строку повернення позики

11.07.2019 р. ТОВ отримало позику від нерезидента із строком повернення 2 роки. 10.12.2019 р. було підписано додаткову угоду і встановлено строк повернення - 15.06.2020 р. Наразі заборгованість неповернуто і планується продовжити строк до 20.06.2021р. Як дисконтувати таку заборгованість у 2019 та 2020 роках?

Дисконтуванню підлягає вся довгострокова заборгованість (більше 1 року): як дебіторська, так і кредиторська. Своєю чергою, від того, що поточна заборгованість стала простроченою, вона не стала довгостроковою. А тому, якщо прострочення стосується поточної заборгованості, то дисконтувати її не потрібно.

У п. 4 П(С)БО 11 зазначено, що довгострокові зобов'язання – усі зобов'язання, які не є поточними. При цьому до поточних належать зобов'язання, які буде погашено протягом операційного циклу підприємства або має бути погашено протягом 12 місяців починаючи з дати балансу.

Тому у разі підписання додаткової угоди 19.12.2020 р., строк погашення такого кредиту становить менше 12 місяців, а тому така заборгованість є поточною заборгованістю і не підлягає дисконтуванню, зокрема, на 31.12.2019 року.

Що ж до подальшої пролонгації такої заборгованості, то формально така заборгованість продовжує бути поточною – оскільки новий термін погашення становить також менше 12 місяців, а отже, не підлягає дисконтуванню після пролонгації. І хоча суд притримується такого ж підходу (визначальним є не термін погашення такої заборгованості, а строк, на який продовжено дію договору), але податківці можуть вважати, що у такий спосіб підприємство уникає обов’язку дисконтування і весь строк заборгованості слід рахувати як єдиний термін (тобто така заборгованість з початку повинна була визнаватись як довгострокова і підлягати дисконтуванню). Детальніше питання дисконтування пролонгованої заборгованості ми розглядали тут.

Як було зазначено на початку, те що заборгованість стала простроченою, не робить її довгостроковою. Тому можливо, для уникнення можливих ризиків (але зважаючи на умови такого кредитування), варто залишити заборгованість з датою погашення 30.06.2020 року без пролонгації як прострочену заборгованість, а у 2021 році повернути, коли виникне така можливість (при цьому прострочена заборгованість не списується з балансу, а продовжує значитись у складі зобов’язань).

Зверніть увагу, що у разі, якщо позику отримано під відсотки, ставка яких відповідає ринковій ставці, дисконтування не проводиться (детальніше це питання ми розглядали тут).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Металеві вироби передано на доробку: як відобразити в обліку?
    Підприємство передало 21 т чорної труби сторонній організації для оцинкування. Виконавець надав акт виконаних робіт та накладну на повернення труби в кількості 21,8 т. Як відобразити цю операцію в обліку?
    25.04.2024111
  • Чи переводити МНМА до ОЗ, якщо після поліпшення вартість складає 40 000 грн?
    Підприємство мало на балансі об’єкт МНМА вартістю 10 000 грн, нарахувало амортизацію за методом 100%. За обліковою політикою вартісна ознака МНМА - 20 000 грн. Проведено поліпшення цього об’єкта, первісна вартість стала 40 000 грн. Чи потрібно переводити до складу ОЗ? Що з амортизацією? Як відображати в податковому обліку податку на прибуток (є різниці)?
    25.04.202435
  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202423
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202436
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    24.04.202410