• Посилання скопійовано

Дисконтування та пролонгація строку повернення позики

11.07.2019 р. ТОВ отримало позику від нерезидента із строком повернення 2 роки. 10.12.2019 р. було підписано додаткову угоду і встановлено строк повернення - 15.06.2020 р. Наразі заборгованість неповернуто і планується продовжити строк до 20.06.2021р. Як дисконтувати таку заборгованість у 2019 та 2020 роках?

Дисконтуванню підлягає вся довгострокова заборгованість (більше 1 року): як дебіторська, так і кредиторська. Своєю чергою, від того, що поточна заборгованість стала простроченою, вона не стала довгостроковою. А тому, якщо прострочення стосується поточної заборгованості, то дисконтувати її не потрібно.

У п. 4 П(С)БО 11 зазначено, що довгострокові зобов'язання – усі зобов'язання, які не є поточними. При цьому до поточних належать зобов'язання, які буде погашено протягом операційного циклу підприємства або має бути погашено протягом 12 місяців починаючи з дати балансу.

Тому у разі підписання додаткової угоди 19.12.2020 р., строк погашення такого кредиту становить менше 12 місяців, а тому така заборгованість є поточною заборгованістю і не підлягає дисконтуванню, зокрема, на 31.12.2019 року.

Що ж до подальшої пролонгації такої заборгованості, то формально така заборгованість продовжує бути поточною – оскільки новий термін погашення становить також менше 12 місяців, а отже, не підлягає дисконтуванню після пролонгації. І хоча суд притримується такого ж підходу (визначальним є не термін погашення такої заборгованості, а строк, на який продовжено дію договору), але податківці можуть вважати, що у такий спосіб підприємство уникає обов’язку дисконтування і весь строк заборгованості слід рахувати як єдиний термін (тобто така заборгованість з початку повинна була визнаватись як довгострокова і підлягати дисконтуванню). Детальніше питання дисконтування пролонгованої заборгованості ми розглядали тут.

Як було зазначено на початку, те що заборгованість стала простроченою, не робить її довгостроковою. Тому можливо, для уникнення можливих ризиків (але зважаючи на умови такого кредитування), варто залишити заборгованість з датою погашення 30.06.2020 року без пролонгації як прострочену заборгованість, а у 2021 році повернути, коли виникне така можливість (при цьому прострочена заборгованість не списується з балансу, а продовжує значитись у складі зобов’язань).

Зверніть увагу, що у разі, якщо позику отримано під відсотки, ставка яких відповідає ринковій ставці, дисконтування не проводиться (детальніше це питання ми розглядали тут).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Особливості обліку та оподаткування рекламних послуг від нерезидента (Facebook), оплачених корпоративною карткою
    Підприємство на загальній системі оподаткування оплачує рекламу у Facebook за допомогою КПК. Виникає часовий розрив між датою квитанції (08.01), фактичним списанням коштів з рахунку (10.01) та датою затвердження авансового звіту (31.01). Якою датою складати ПН? Чи можна скласти зведену ПН? Чи можна застосувати код послуги згідно з 63.11? Коли визнавати витрати?
    26.01.2026147
  • Орендні платежі «одним махом»: чи можна?
    Підприємство орендує частину нежитлового приміщення в ТЦ для магазину роздрібної торгівлі домашнім одягом. 26.07.2025 р. змінюється орендодавець. Новий орендодавець надає оферту, де встановлено єдиний безперервний розрахунковий період: 26.07.2025 – 31.01.2026 рр., з нарахуванням орендних платежів однією сумою. Первинні документи датовані 31.01.2026 р. У якому звітному періоді підприємству слід відобразити ці витрати? Чи слід відображати їх на рахунку 93 або 441?
    26.01.2026263
  • Облік торговельної націнки при методі середньозваженої собівартості
    Підприємство роздрібної торгівлі оцінює вибуття товарів за методом середньозваженої собівартості. Чи є обов’язковим у такому разі використання субрахунку 285 «Торговельна націнка», чи він призначений виключно для оцінки за ціною продажу?
    23.01.202623
  • Списання нестачі товарів за результатами інвентаризації: ПН та бухгалтерські проведення
    Підприємство списало товари за результатами інвентаризації. Які документи є підставою для складання податкової накладної на нарахування податкових зобов'язань при списанні нестачі? Які бухгалтерські проводки повинні бути сформовані?
    23.01.2026411
  • Банк-нерезидент утримав комісію: як відобразити в обліку?
    Підприємство (платник ЄП ІІІ групи) надає консалтингові послуги нерезидентам. Оплата надходить в іноземній валюті (євро). За актом виконаних робіт та інвойсом вартість послуг становить 100 EUR, однак фактично на валютний рахунок надходить 95 EUR у зв’язку з утриманням банківської комісії банком замовника. Як правильно відобразити таку обліку?
    20.01.202646