Усі консультації рубрики «Право і відповідальність»

Мы получили товар от юридического лица, признанного в последствии фиктивным. Налоговая доначислила нам недоимку и штраф. Что нам делать?

За результатами планової документальної перевірки виключено зі складу валових витрат та податкового кредиту вартість послуг, наданих підприємством «Х». В акті перевірки зазначено: «Підприємством «Х» п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України встановлено нікчемні правочини та завищені податкові зобов'язання (задекларовані в деклараціях та уточнюючих розрахунках) за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) в контрагентів-покупців, які фактично не відбувались, а отже, є нікчемними, у зв'язку з тим, що первинні документи для перевірки не представлено.» Висновок про неможливість поставок послуг підприємством «Х» робиться, зокрема, також на підставі того, що у підприємства «Х» відсутні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарської діяльності. Прошу прокоментувати правомірність зроблених висновків та дати оцінку можливості відстояти в судовому порядку правомірність включення до валових витрат та податкового кредиту даних послуг.

Я ФЛП. Сдавала в аренду нежилой комплекс ООО. У меня есть долг перед бюджетом за неуплату земельного налога под недвижимым имуществом (подтвержденный админсудами в размере 110000,00 грн и еще неподтвержденный в размере 180000,00 грн). Все мое имущество (квартира и движимое имущество) находится под арестом. Реализовать его не могут, т.к. в течении 1,5 года ОГИС не может его оценить. ООО должно мне за аренду недвижимого имущества за 2 года, есть документы (договор и часть актов за 0,5 года) . Для самостоятельного взыскания долга у меня нет ни финансовых, ни административных ресурсов. Я хочу погасить долг путем обращения взыскания на дополнительные источники погашения налогового долга, путем передачи права требования долга с ООО за арендованные помещения налоговым органам. Однако налоговые органы отказываются, ссылаясь на то, что мое имущество не реализовано. Подскажите пожалуйста, как я могу обратить взыскание долга на контрагента, по вине которого у меня и образовались долги перед бюджетом, не лишаясь при этом своей квартиры?

Предприятие А в июне 2009 года заключило с предприятием Б договор на поставку металлопродукции, на условиях поставки EXW, товар находился на территории предприятия В. В июне 2009 Предприятие А продало этот товар предприятию В, на условиях поставки EXW. В июне 2011 года на предприятии А налоговая произвела проверку. В акте налоговая указала, что предприятие А не имеет трудовых ресурсов, складских помещений и производственных мощностей для осуществления любого вида деятельности, а также отсутствуют товаро-транспортные накладные. На основании вышеизложенного налоговая считает что нарушено ст. 228 ГКУ в отношении заключения договора и по этому договор считают никчёмным и из валовых расходов исключает приобретение данных товаров, и этим завысил налоговый кредит по НДС и уменьшил налогооблагаемую базу налога на прибыль. Предполагаем что без судебных разбирательств не обойтись, как в административном суде так и в хозяйственном. Каким образом защитить интересы предприятия А?

Я предприниматель на едином налоге. Заплатила ЕН за февраль 2011 года, как и положено до 20 января 2011 г. в размере 43% от ставки. Налоговая в телефонном режиме требует доплату до 200 грн (100%) и грозится штрафными санкциями и угрозами непродления ЕН на следующий год, мотивируя тем, что этот платеж распределился Казначейством по старым правилам и по их учету за мной числится недоимка. Налоговое уведомление-решение не оформляют. Можно ли будет обжаловать в административном порядке или в суде полученный Акт сверки по ЕН? Как правильно противостоять этому давлению налоговиков и что мне делать в этой ситуации? Эта проблема волнует многих предпринимателей нашего города.

Податкова надіслала акт позапланової невиїзної перевірки, в якому вказала про порушення формування податкового кредиту та посилається на акт камеральної перевірки та акт документальної перевірки таких контрагентів. Чи можу ці акти бути підставою для складення акту невиїзної позапланової перевірки?

Якій порядок проведення камеральної перевірки та чи надсилатимуть довідки або акти платнику податків за результатами такої перевірки?

Податкова надсилає запити з посиланням на п. 73.3 ПКУ та встановлює в самому запиті строк для відповіді в 10 днів. Інакше буде проведена позапланова перевірка. Як відрізнити, коли потрібно надавати відповідь у 10 днів, а коли – протягом місяця?

Раніше після проходження процедури адміністративного оскарження за Законом №2181 строк для звернення до суду становив 10 днів з дати отримання відповіді від ДПАУ. Тепер кажуть про 1095 днів з посиланням роз’яснення ВАСУ. Скажіть, у який строк потрібно тепер (з урахуванням ПКУ) звертатись до суду – якщо підприємство вирішило оскаржити податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку або відразу звертатись до суду?

Юрособа оскаржила податкове повідомлення-рішення до податкового органу. Проте вчасно не отримали відповідь – строк розгляду скарги був продовжений. Проте потягом місяця після закінчення строків для розгляду скарги, що були продовжені за рішенням ДПАУ, ми так нічого і не отримали. Чи можна вважати, що таке податкове повідомлення-рішення є скасованим, бо податкова дзвонить до нас та каже про наявність недоїмки? Чи можна вважати процедуру адміноскарження закінченою в зв’язку із простроченням надання ДПАУ відповіді?

Податкова провела перевірку у червні 2011 року та знайшла порушення при цьому з 1 липня 2011 року мораторій на штраф в 1 гривню вже не діє. Чи можемо ми сподіватись на штраф в 1 гривню, адже порушення виявлені до 1 липня 2011 року, тобто ще під час дії мораторію? Чи пристане суд на таку вимогу підприємства?

Наше підприємство отримало від податкової рішення про скасування свідоцтва платника ПДВ через відсутність підтвердження відомостей в ЄДР. Проте, ми лише у лютому вносили зміни до ЄДР у зв’язку із зміною керівника. Чи правомірні дії податкової та чи можна оскаржити дії податкового органу в адміністративному порядку? Чи потрібно відразу в суд?

У п. 123.1 ПКУ штрафи збільшуються у разі повторного визначення податковим органом ПЗ. В даному випадку йдеться про документальну перевірку чи будь-яку – наприклад, камеральну перевірку?

Наші контрагенти нам повідомили про проведення у них податкової документальної виїзної перевірки та зняли з ПК суми за договорами, укладеними з третіми підприємствами. Чи можуть перевірити і нас, адже цей товар від третіх осіб попав до нас і ми використали для виробництва продукції? Чи правомірно проводити перевірки по ланцюгу постачальників та знімати у всіх суми з ПК?

Податкова відмовляється приймати податкову декларацію зі збитками. Раніше підприємство могло написати скаргу та надіслати разом з нею не прийняту декларацію. Як має вчинити платник податків в умовах дії ПКУ? Чи можна оскаржити дії посадової особи податкового органу до вищестоящої інстанції?

Під час перевірки податкова вимагає робити копії всіх документів за перевіряємий період із засвідченням підписом керівника та печаткою. Хіба може податкова вимагати робити копії всіх документів, чи лише тих, що свідчать про порушення? Податкова посилається на вимоги ст. 85 ПКУ та говорить,що її дії законні.

У які строки виникає податкова застава, якщо ми оскаржили податкове повідомлення-рішення, але не сплатили суму коштів після отримання отримання рішення за результатами розгляду скарги від ДПАУ та вирішили не подавати до суду?

Податкова надіслала акт невиїзної позапланової перевірки, де за результатами розгляду дод. 5 до декларації з ПДВ вказала на нікчемність договорів. Які наслідки отримання такого акту, якщо по контрагенту виявилось, що він не надав до перевірки жодних документів, пославшись на їх втрату?

Має право головне підприємство відкрити рахунок на відокремлений підрозділ та користуватись ним, якщо рахунок головного підприємства закритий з причини арешту через непогашення боргу?

Как после 1 апреля 2011 г. лучше отразить в договорах момент перехода права собственности на реализуемый товар, чтобы было правильно оформлено для обложения налогом на прибыль?

На предприятии произошла плановая проверка. Такой ОФ, как локальная сеть (интернет), предприятие отнесло к группе 2 ОФ (10-процентная амортизация). Проверяющие утверждают (со ссылкой на письмо ГНАУ от 25.05.2009 г. №10811/7/15-0217), что это первая группа ОФ как передаточные устройства. Правомерны ли их действия? Возможно, существуют какие-либо решения судов в пользу налогоплательщика?

Каковы должны быть суммы штрафных санкций за нарушения, обнаруженные в ходе документальной плановой налоговой проверки, чтобы были основания возбудить уголовное дело? Алексей КРАВЧУК к. ю. н., аудитор http://consulting.dtkt.com.ua/view_question.php?id_q=8883&id_a=3498&show_clas=%CE%F2%E2%E5%F2

Предприятие несвоевременно уплатило НДС за март 2011 г. Обязательства были погашены частично в сумме 15000 грн 20.05.2011 г. Остальная сумма денежного обязательства (20000 грн) погашена 02.06.2011 г. Какие штрафные санкции грозят предприятию согласно НКУ? Какие налоговые последствия будут при просрочке уплаты согласованного обязательства по налогу на прибыль? Изменится ли механизм наложения штрафных санкций во 2 полугодии 2011 года?

17.04.2011 г. сдали по электронке отчет по ЕСВ, поступила квитанция о приеме отчета. Но бухгалтер не обратила внимания на замечание, что строка 4 таблицы 2 заполнена неверно, о чем было сказано в квитанции. 23.04.2011 г. она отправила исправленный отчет по электронке. Какие штрафы согласно законодательству могут быть применены к предприятию?

Предприятие заключило договор 25.05.2008 года. 07.06.2008 г. был отгружен товар, оплата за который должна была поступить в течение 14 дней со дня его получения покупателем. Товар до сих пор не оплачен. Определение безнадежной задолженности приведено в пп. 14.1.11 НКУ. С какой даты начинает отсчитываться срок исковой давности — со дня решения суда о погашении задолженности или в соответствии с условиями соглашения, определявшего порядок и сроки оплаты товаров?