Права лізингоодержувача на підставі договору фінлізингу

Лізингоодержувачу забезпечується захист його права на предмет фінансового лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Лізингоодержувач має право поліпшити річ, яка є предметом договору лізингу, однак лише за згодою лізингодавця (ст. 15 Закону про фінансовий лізинг).

У такому разі лізингоодержувач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок лізингових платежів (відповідно до ч. 1 ст. 786 ЦКУдо вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність один рік). Якщо ж поліпшення предмета фінансового лізингу здійснене без дозволу лізингодавця, лізингоодержувач має право вилучити здійснені ним поліпшення за умови, що такі поліпшення можуть бути відділені від предмета фінансового лізингу без шкоди для нього.

У разі якщо прострочення передачі предмета фінансового лізингу становить понад 30 днів (якщо договором не передбачено іншого строку), лізингоодержувач має право (ч. 1 ст. 7):

а) відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця;

б) вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону про фінансовий лізинг, у разі закінчення строку фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Таким чином, положення про автоматичне продовження договору на строк, який був раніше встановлений у договорі, у разі якщо лізингоодержувач й надалі продовжує користуватись предметом лізингу після закінчення строку дії договору (ст. 764 ЦКУ), до відносин фінансового лізингу не застосовується. У цьому випадку має місце перевага норм Закону про фінансовий лізинг як спеціального закону, що регулює ці відносини.

На підставі ч. 2 ст. 806 та ст. 784 ЦКУ лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору, якщо:

1) лізингодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) лізингодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Ремонт і технічне обслуговування предмета договору фінансового лізингу здійснює продавець (постачальник) речі, яка є предметом лізингу, на підставі договору між ним і лізингоодержувачем (постачальником) (ч. 2 ст. 808 ЦКУ). Умови ремонту й технічного обслуговування предмета фінансового лізингу можуть також визначатися сторонами у договорі фінансового лізингу або окремим договором. Якщо в договірному порядку це питання не врегульоване, то застосовуватиметься порядок, передбачений ст. 776 ЦКУ, відповідно до якої лізингоодержувач зобов'язаний проводити поточний ремонт, а лізингодавець зобов'язаний проводити капітальний ремонт речі, переданої у лізинг.