Після скасування Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони мають враховувати положення Цивільного кодексу України. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови (ст. 638 ЦКУ):
- про предмет договору,
- що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду,
- усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тобто істотні умови можуть бути визначені по-різному в кожній конкретній ситуації, залежно від виду договірних відносин, волевиявлення та домовленостей сторін.
З огляду на це слід перевіряти вимоги спеціальних законів до відповідного виду договору, а також домовленості сторін, які мають бути чітко визначені безпосередньо в договорі.
Щодо строків договорів, то нормами ст. 712 (поставка), 846 (підряд), 905 (послуги) ЦКУ не врегульовано строк договору, тож сторони можуть укладати їх на погоджений ними строк, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Щодо договорів підряду також передбачено, що якщо у ньому не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) також може укладатись на погоджений сторонами строк, але якщо строк оренди становитиме 3 роки і більше, такий договір підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше 5 років.
Забезпечення виконання зобов'язання (неустойка, штрафи, пеня) врегульовані положеннями глави 49 ЦКУ та глав 52, 53 ЦКУ.
Зокрема, поняття неустойки (штрафу, пені) та порядок її застосування у відносинах врегульовані статтями 549 - 552 ЦКУ. Своєю чергою, співвідношення збитків та неустойки при порушенні зобов'язання обумовлені у статті 624 ЦКУ.
За роз’ясненнями Мінюсту - ураховуючи, що основним документом, який має визначати види та порядок застосування штрафних санкцій, є саме договір, юридичні особи можуть передбачити застосування відповідних оперативно-господарських санкцій у договорах, керуючись загальними положеннями ст. 611, 615, 627, 628 ЦКУ щодо встановлення окремих видів забезпечення виконання зобов'язань.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема (ст. 611 ЦКУ):
- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
- зміна умов зобов'язання;
- сплата неустойки;
- відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як бачимо – штрафи не передбачені цією нормою, тож в разі потребі – сторони мають прописати порядок їх нарахування та стягнення в договорі.
Законом №4196 було також доповнено ст. 549 ЦКУ нормою, відповідно до якої визначено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому, договором може бути визначено менший розмір пені. Отже, якщо сторони досягли згоди щодо меншого розміру пені, ніж передбачено ЦКУ, варто додатково це прописувати в договорі.
Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено спеціальний скорочений строк позовної давності тривалістю один рік.
Одностороння відмова від договору за правилами ст. 651 ЦКУ заборонена, якщо інше не встановлено договором або законом. Тож за потреби в договорі необхідно максимально деталізувати право на односторонню відмову без звернення до суду.
Ст. 849, 907 ЦКУ (для договорів підряду та послуг) дають право замовнику відмовитися від договору, але в тексті обов'язково необхідно прописати процедуру: за скільки днів надсилається повідомлення, як компенсуються фактичні витрати або виконана частина робіт тощо.
Основним законодавчим актом, що регулював питання форс-мажору був і є Закон №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні». Тож в цій частині без змін. В договорі необхідно чітко визначити перелік обставин непереборної сили, встановити строк та спосіб повідомлення про настання форс-мажору та наслідки його пропуску (втрата права посилатися на форс-мажор), докази на його підтвердження, строк тривалості форс-мажору, після якого договір можна припинити без штрафів (наприклад, якщо форс-мажор триває понад 60 днів) тощо.
Висновки
Пріоритет умов договору над імперативними нормами
Зі скасуванням ГКУ істотні умови, строки виконання (крім обмежень нотаріального посвідчення оренди) та специфічні оперативно-господарські санкції більше не регламентуються автоматично кодексом — їх потрібно безпосередньо й детально фіксувати в тексті договору.
Специфіка неустойки та штрафів
Штрафи як окремий вид санкцій необхідно прямо прописувати в договорі; пеня за замовчуванням обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ (менший розмір слід узгоджувати окремо), а позовна давність для таких вимог становить 1 рік.
Необхідність чітких процедур відмови та форс-мажору
Одностороння відмова від зобов’язання за ЦКУ за замовчуванням заборонена, тому право на неї, як і детальний порядок дій при форс-мажорі (строки сповіщення, наслідки та право на розірвання після тривалої дії), вимагають обов'язкової регламентації самими сторонами.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
