Відпустка по догляду за дитиною до 6 років до страхового стажу не зараховується

Право матері-працівниці (так само й інших осіб, перелік яких встановлено у ч. 3 ст. 18 та ч. 1 ст. 19 Закону №504-¹) на відпустку по догляду за дитиною до 6, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) — до 16 років, встановлено ч. 3 ст. 25 Закону про відпустки. Ця відпустка надається без збереження заробітної плати (але зі збереженням робочого місця), призначена для догляду за дитиною згідно з відповідним медичним висновком та надається обов’язково за бажанням працівниці.

Основи державного соціального забезпечення осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, встановлені Законом №2811-². Надається така допомога у порядку, встановленому ст. 13 та 14 цього Закону, органами соцзабезу за місцем проживання такої особи. Надання відповідної державної допомоги особам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною після досягнення нею 3 років, чинним законодавством не передбачено.

Щодо страхового стажу зазначимо таке. Статтею 7 Закону №2240-³ страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються страхові внески (нею, роботодавцем) на страхування, якщо інше не передбачено законодавством. Тобто якщо виходити з цього визначення, то навіть період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років не повинен включатися до страхового стажу: адже у цей період ані працівниця, ані працедавець за неї ЄСВ не сплачують. Але у ст. 9 Основ №16-⁴ сказано, що «особливості обчислення страхового стажу з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються відповідними законами України». Тобто працівниця теоретично може отримати право на страховий стаж і без сплати ЄСВ, але тільки у випадках, прямо встановлених чинним законодавством.

^1- Закон України від 15.11.96р. №504/96-ВР «Про відпустки».

^2- Закон України від 21.11.92 р. №2811-ХII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

³ -Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

⁴ -Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджені Законом України від 14.01.98 р. №16/98-ВР.

Як роз’яснює ФСС з ТВП у листі від 11.07.2011 р. №04-29-2003, аналізуючи чинну редакцію Закону №2240, з 01.01.2011 р. період перебування працівниці у відпустці по догляду за дитиною до 3 років не включається до страхового стажу щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Отже, наприклад, якщо працівниця перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3 років з 20.03.2009 р. до 20.03.2012 р., період перебування у зазначеній відпустці з 20.03.2009 р. до 31.12.2010 р. буде враховуватися до такого страхового стажу, а період з 01.01.2011 р. до 20.03.2012 р. — ні.

Iз пенсійним страховим стажем ситуація інша. Згідно з п. 13 ст. 11, п. 2 ст. 14 і п. 6 ст. 20 Закону №1058-¹особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, є застрахованими особами, а внески до ПФУ за них сплачують органи соцзабезу, де ці особи отримують державну допомогу, — такі органи є щодо застрахованих осіб страхувальниками. Знову ж таки, внески сплачує не працівниця і не працедавець, а третя особа, тож начебто підстав для наявності страхового стажу немає. Проте стаття 1 Закону №1058 у визначенні терміна «страховий стаж» не містить вимоги щодо сплати внесків саме працівницею або роботодавцем, а лише говорить про обов’язковість такої сплати. Тож, як роз’яснює у листі від 16.05.2011 р. №166/18/99-11 Мінпраці, пенсійний страховий стаж така працівниця все ж таки отримає.

¹ Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

А ось період перебування працівниці у відпустці по догляду за дитиною до 6 років до жодного з видів страхового стажу не включається, бо це не передбачено чинним законодавством.