Допомога по вагітності та пологах на умовах неповного робочого часу

Оскільки із запитання чітко незрозуміло, яку саме доплату та графи додатка 1 єдиної звітності мав на увазі бухгалтер: доплату до мінімальної зарплати (за ст. 3-1 Закону про оплату праці),  яка нараховується до зарплати працівника чи, все ж таки, доплату до мінімального розміру ЄСВ, розглянемо обидві доплати.

Нагадаємо, що допомога по вагітності та пологах у розмірі 100% середньої заробітної плати надається працюючим жінкам за кошти ПФУ за весь період відпустки по вагітності та пологах.

Підставою для призначення такої допомоги є листок непрацездатності, відкритий медичним закладом, у якому застрахована особа перебуває на обліку. У більшості випадків його тривалість складає 126 календарних днів (70 днів до передбачуваного дня пологів і 56 днів після пологів).

Доплата до мінімальної зарплати

Згідно зі ст. 3-1 Закону про оплату праці розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. 

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Крім того, така доплата відображається у додатка 1 єдиної звітності одним рядком у складі нарахованої зарплати працівнику за певний звітний місяць.

Щодо врахування доплати до мінімальної заробітної плати у випадку нарахування допомоги по вагітності та пологах зазначимо, що відповідно до ст. 18 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї страхових випадків.

Пунктом 3 Порядку №1266 передбачено, що середньоденна заробітна плата, в тому числі для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, обчислюється виходячи з нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ.

Оскільки доплата до мінімальної заробітної плати включається до фонду оплати праці (згідно з пп. 2.2.1 Інструкції №5) і на неї нараховують ЄСВ, така виплата враховується при розрахунку допомоги по вагітності та пологах.

Доплата до мінімального розміру ЄСВ

Роботодавці, у яких працюють працівники за основним місцем роботи, зобов’язані сплачувати ЄСВ не менше мінімального розміру, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.

Тож, якщо працівник за основним місцем роботи працював на умовах неповного робочого часу, бухгалтер мав провести доплату ЄСВ до мінімального розміру. Доплата ЄСВ до мінімального розміру відображається у додатку 1 єдиної звітності окремим рядком за КТН «13» у графі 09: при цьому різницю між сумами мінімальної зарплати та фактично нарахованою зарплатою мав відобразити у графі 18, а саму доплату ЄСВ (нараховану на цю різницю) у графі 20. 

Оскільки доплата ЄСВ до мінімального розміру не входить до фонду оплати праці, бо не передбачена Інструкцією №5, попри те, що ЄСВ сплачується роботодавцем, - така виплата не враховується при розрахунку допомоги по вагітності та пологах.