Добровільна виплата мобілізованому працівнику: що з ЄСВ?

В ситуації, що розглядається, керівництво підприємства прийняло рішення й надалі виплачувати щомісячні виплати в розмірі окладу мобілізованому працівнику, особі з інвалідністю 3 групи. Про що був виданий наказ такого змісту: «З метою фінансової підтримки захисників України, а також керуючись ст. 9-1 Кодексу законів про працю – підприємство в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів встановлює додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників, НАКАЗУЮ: Запровадити щомісячне нарахування та виплату мобілізованому працівнику ......, у фіксованому розмірі, що дорівнює розміру окладу…».

І такий наказ щодо фіксування прийнятого рішення керівником підприємства про проведення добовільної щомісячної виплати в розмірі окладу мобілізованому працівнику є вірним.

Щодо оподаткування такої виплати зазначимо. 

Добровільна виплата  є складовою заробітної плати, тому на неї потрібно нарахувати ЄСВ та утримати ПДФО та ВЗ. При цьому, якщо сума нарахованої добровільної виплати буде менше МЗП, то у роботодавця не виникне обов’язку щодо донарахування ЄСВ до мінімального розміру, оскільки п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується до працівників – осіб з інвалідністю. Ставка 8,41% застосовується до фактичної бази нарахування (п. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Добровільні виплати мобілізованим працівникам є витратами підприємства і у бухобліку відображатимуться проведенням: Дт 949 Кт 661.

Також добровільна виплата знаходить своє відображення в єдиній звітності як звичайна зарплата, а саме: в додатку 4ДФ за ознакою «101» та в Додатку 1 з КЗО «2», з зазначенням кількості календарних днів перебування платника податку (мобілізованого працівника) у трудових відносинах в графі 14.