Утримання ЄСВ з винагороди за ЦПД: чи можливо?

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, сума ЄСВ справляється, зокрема, із сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування ЄСВ, зокрема, для замовника є сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Отже, якщо фізична особа надаватиме послуги за договором ЦПХ, то ЄСВ нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за цим договором незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому, вимоги передбачені ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, не застосовуються.

Як бачимо, норми Закону про ЄСВ передбачають лише нарахування ЄСВ на винагороду та сплату його коштом замовника. Утримання ЄСВ із суми винагороди за договором ЦПХ не передбачено Законом про ЄСВ. 

Якщо таке утримання буде проводитися, це означатиме, що замовник не виконує умови оплати послуг відповідно до ст. 903  ЦКУ. З іншого боку, таке утримання може бути передбачене договором як знижка виконавця з ціни його послуг. Але надання такої знижки призведе до зменшення бази нарахування ЄСВ, утримання ПДФО та ВЗ. Тому ми рекомендуємо отримати юридичну консультацію з питання, чи можлива взагалі така умова в договорі надання послуг фізичною особою.

Чи може директор працювати за договором ЦПХ?

Нагадаємо, що за цивільно-правовим договором одна сторона (виконавець) зобов’я¬зується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 903 ЦКУ). 

Тобто надання послуг за договором ЦПХ відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.

Крім того, жодним законом не заборонено укладати з директором договір ЦПД, як альтернативу трудовому договору. Проте, є застереження.

У разі укладення з директором ЦПД на надання послуги з керівництва організацією у такого директора через те, що він буде лише виконавцем не виникнуть організаційно-розпорядчі функції стосовно самої організації і він не набуде статусу посадової особи. 

Згідно з ст. 92 ЦКУ юрособа реалізує свої права й обов'язки через директора, який є посадовою особою, яка діє відповідно до установчих документів. Отже, надані директору за договором ЦПХ повноваження, оскільки він не набуває статусу посадової особи, проте отримав права організаційно-розпорядчі функції організації, будуть сумнівними.

Ми розглядали це питання тут.

А оскільки, директор працюватиме щодня зі щомісячною оплатою за «надані послуги», не виключаємо можливості при перевірці Держпраці, що тут можуть бути визнані приховані трудові відносини, що тягне за собою фінансовий штраф за абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 10 МЗП, що накладається на юрособу.

Тож, як вчинити, з огляду на вищевказане, вирішувати благодійній організації. Проте радимо також звернутися за індивідуальною консультацією до Мін’юсту, Держреєстраційної служби (в частині внесення до ЄДР інформації про директора, який працюватиме за ЦПД) чи Держпраці.

Як варіант, можна вважати, що сума 14400 грн – це загальний бюджет на оплату послуг директора та ЄСВ, з якої 11800 грн – це винагорода директора, а 2596 грн – це ЄСВ на цю суму. Тоді в договорі з директором повинно бути визначено ціну за його послуги в сумі 11800 грн (а не 14400 грн!), з якої провадиться утримання ПДФО та ВЗ:

• Дт 92 Кт 631  на суму 11800 грн – винагорода директора за договором ЦПХ;
• Дт 631 Кт 641, 642 на суми 2124 грн та 177 грн – утримання ПДФО та ВЗ;
• Дт 92 Кт 651 на суму 2596 грн – нарахування ЄСВ.