Перебування у відпустці за власний рахунок: як заповнити звіт з ЄСВ?

Стаття 83 КЗпП та ст. 25 Закону №504 гарантують право на відпустку без збереження заробітної плати, що надається працівникам в обов’язковому порядку.

Час перебування у відпустці без збереження зарплати зараховуємо до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону №504).

Отже, під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати особа вважається працюючою та така, що знаходиться в трудових відносинах, що підтверджується записами у трудовій книжці. Тобто, така відпустка включається до трудового (загального) стажу.

Відповідно до ст. 24 Закону №1058, страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, час перебування працівника у неоплачуваній відпустці не включається до страхового стажу, оскільки протягом цього періоду відсутні страхові внески.

Якщо відпустка без збереження зарплати на час карантину тривала протягом одного календарного місяця, то ЄСВ нараховувати та сплачувати не потрібно, оскільки відсутня база нарахування. Абзац 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ передбачає нарахування ЄСВ на дохід, а в даному випадку доходу немає, отже, і ЄСВ  не сплачуємо, тому працівники втратять місяць страхового стажу.

Податківці у своєму роз’ясненні нагадали, що перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати не гарантує працівникам збереження на цей час страхового стажу. За працівниками зберігається лише їх робоче місце. А ось щодо страхового стажу, то не втратять його лише ті працівники, за яких у розрахунку на місяць буде сплачено не менше, ніж мінімальний страховий внесок з ЄСВ — 1039,06 грн (4723 грн х 22%).

Але, як відомо, сплачувати ЄСВ за працівників у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок роботодавець може за  умови, якщо протягом місяця працівникам було нараховано дохід. У даному випадку дохід не нараховувався.

У звіті з ЄСВ, а саме в таблиці 6, працівників, які цілий місяць не працювали, оскільки знаходилися у відпустці за власний рахунок, відображаємо так: реквізити з 5 по 10 та з 22 по 25 заповнюється в звичайному порядку, в реквізиті 14 зазначають кількість календарних днів перебування у такій відпустці (30, 31), а в реквізиті 15 - зазначається кількість календарних днів звітного місяця (30, 31), всі інші реквізити не заповнюються.

Відповідно таблиця 1 Звіту з ЄСВ не міститиме жодних даних про нарахування і утримання, оскільки відсутня база нарахування. Сплачена роботодавцем сума ЄСВ залишиться на рахунку як переплата.