• Посилання скопійовано

Сплата ЄСВ із зарплати працівника - нерезидента

Постійне представництво іноземної компанії в Україні, у штаті якого працюють працівники материнської компанії, є нерезидентами України. Чи потрібно нараховувати та сплачувати ЄСВ з зарплати такого іноземця-нерезидента, адже він не є застрахованою особою в Україні?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, визначено ст. 54 Закону про міжнародне приватне право, згідно з якою трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями — фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 253 КЗпП, особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ чітко визначено, що застрахованою особою є фізособа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Платників ЄСВ визначено ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, до яких віднесено, зокрема, роботодавців: дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України. Як  бачимо, осіб з іноземним громадянством, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, Законом про ЄСВ не віднесено до платників ЄСВ.

З вищезазначеного можна зробити висновок, що оскільки на іноземних громадян, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не поширюються норми ст. 253 КЗпП та Закону про ЄСВ, то вони не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно зазначені представництва не є страхувальниками для іноземців у разі нарахування та виплати їм на території України доходу у вигляді заробітної плати. Тобто, у разі нарахування та виплати таким представництвом на території України доходу іноземцю у вигляді заробітної плати, обов’язку щодо нарахування (утримання) ЄСВ не виникає. Аналогічну думку ДПС виклала у своєму листі ІПК від 16.02.2018 р. №643/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/ЄСВ, соціальний захист

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЄСВ, соціальний захист»

  • Право підприємців не нараховувати, не обчислювати, не сплачувати єдиний внесок за себе у період воєнного стану
    Дію пп. 9-19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на 2025 – 2026 роки зупинено
    04.05.202641
  • Розрахунок квоти та внеску за непрацевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році
    Ми є підприємством, де працює понад 25 осіб. Як у 2026 році визначити, чи виконали ми норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо у штаті є лише один працівник з І групою інвалідності? Як розрахувати суму внеску в разі невиконання квоти, враховуючи, що наразі в країні продовжує діяти воєнний стан?
    01.05.202647
  • Лікарняний сумісника: чи можна не оплачувати, якщо він працював (аудіоверсія)
    Працівник працює керівником за зовнішнім сумісництвом на умовах неповної зайнятості. За основним місцем роботи він перебував на лікарняному 8 днів. (3 дні оплачено за рахунок ПФУ). На підприємстві за сумісництвом у цей період працівник фактично працював. Чи може роботодавець не оплачувати лікарняний і не подавати заяву-розрахунок до ПФУ? Чи достатньо відобразити в табелі робочі дні та виплатити зарплату?
    01.05.20261 180
  • Кому показувати допомогу на дітей у 4ДФ: матері чи дітям?
    Підприємство щомісяця надає фінансову допомогу на двох дітей у розмірі 10 000,00 грн на кожну дитину. Кошти перераховують на рахунок матері. Як правильно відобразити такі виплати в додатку 4ДФ? Чий реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначати: матері чи дітей? Яку суму показувати: як нараховану та виплачену? Яку ознаку доходу застосовувати?
    01.05.202637
  • Помилка в додатку Д1: занижено максимальну базу нарахування ЄСВ
    У серпні 2025 року в додатку Д1 Податкового розрахунку помилково зазначили максимальну базу нарахування ЄСВ у сумі 120 000 грн. Водночас суму нарахованої заробітної плати працівника — 130 000 грн — відобразили правильно. Як правильно виправити таку помилку? Чи можна виправити її через поточний Податковий розрахунок? Який штраф передбачено за таке порушення?
    23.04.202661