Сплата ЄСВ із зарплати працівника - нерезидента

Особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, визначено ст. 54 Закону про міжнародне приватне право, згідно з якою трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями — фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 253 КЗпП, особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ чітко визначено, що застрахованою особою є фізособа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Платників ЄСВ визначено ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, до яких віднесено, зокрема, роботодавців: дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України. Як  бачимо, осіб з іноземним громадянством, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, Законом про ЄСВ не віднесено до платників ЄСВ.

З вищезазначеного можна зробити висновок, що оскільки на іноземних громадян, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не поширюються норми ст. 253 КЗпП та Закону про ЄСВ, то вони не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно зазначені представництва не є страхувальниками для іноземців у разі нарахування та виплати їм на території України доходу у вигляді заробітної плати. Тобто, у разі нарахування та виплати таким представництвом на території України доходу іноземцю у вигляді заробітної плати, обов’язку щодо нарахування (утримання) ЄСВ не виникає. Аналогічну думку ДПС виклала у своєму листі ІПК від 16.02.2018 р. №643/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.