Підприємці, які звільняються від сплати внеску, не зобов’язані його платити і не зобов’язані подавати Звіт з ЄСВ. Водночас, пільговики можуть за бажанням бути платниками єдиного внеску і самостійно визначити для себе базу нарахування єдиного внеску – не більше максимальної та сплачувати внесок у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску. Такі платники подають Звіт з ЄСВ за себе за строком 10 лютого і несуть як і інші страхувальники відповідальність за правильність та достовірність заповнення Звіту.
Отже, суми самостійного визначення бази нарахування ЄСВ фізособами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.
У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного у поданому звіті зобов’язання, такі особи несуть відповідальність як і інші страхувальники. Тож підприємець - пільговик, який подав Звіт з ЄСВ з визначеними зобов’язаннями із внеску, зобов’язаний сплатити визначені ним у Звіті суми внеску разом із 20% штрафу і 0,1% пені за кожний день прострочення платежу. Також за несвоєчасну сплату внеску застосовується адміністративний штраф.
Про це ми зазначали тут та тут. Таке ж роз’яснення міститься у підкатегорії 301.09 «ЗІР» («Чи застосовується відповідальність до ФОП – пенсіонера за віком або особи з інвалідністю, яка помилково у додатку 5 до звіту щодо сум нарахованого ЄВ визначила зобов’язання та бажає скасувати подану звітність?»).
Логіка податківців така – оскільки законодавство дозволяє ФОПам-пенсіонерам за бажанням самостійно визначати собі ЄСВ до сплати, то таке бажання в подальшому не може бути анульовано, адже його виявив сам ФОП.
Втім, вважаємо, що ФОП може скористатися порадами податківців із виправлення помилки у Звіті з ЄСВ, адже цілком можна говорити саме про помилку, коли законодавство з ЄСВ дозволяє не подавати Звіт, а ФОП-пенсіонер забув й подав. Детально про виправлення помилки ми писали тут>>
Судова практика лише формується, втім в основному вона на стороні платника – застрахованої особи.
Так, Шостий апеляційний адмінсуд у Постанові від 21.05.2019 р. у справі №580/166/19 розглядав таку справу: ФОПом-пенсіонером самостійно було подано Звіт з ЄСВ, а будь-яких змін та уточнення до даного звіту пенсіонер не подавав, а тому податківці вимагали від ФОП, аби той сплатив визначену ним суму ЄСВ та суму штрафів й пені.
Своєю чергою, суд з цього приводу зазначив:
- По-перше, ФОП-пенсіонери можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування шляхом укладання відповідного договору на добровільне страхування;
- По-друге, оскільки виправлення помилки у Звіті з ЄСВ, ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування після закінчення звітного періоду, не передбачається діючим законодавством, то у такого ФОП-пенсіонера не було можливості самостійно виправити таку помилку.
Тож суд став на сторону ФОП-пенсіонера та погодився, що вимога податківців про сплату боргу (недоїмки) є протиправною.
Погоджуємося із аргументами та висновками апеляційного суду на всі 100%. Поки що це єдине рішення другої інстанції.
А ось Черкаський окружний адмінсуд в Рішенні від 05.04.2019 р. у справі №580/327/19 зазначив, що оскільки ФОП-пенсіонер хоча й звільнений від сплати ЄСВ, проте подавши Звіт з ЄСВ фактично надав добровільну згоду на участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому податківцями правомірно нараховано суму ЄСВ.
Херсонський окружний адмінсуд у Рішенні від 02.11.2018 р. по справі №2140/1942/181 прийшов до висновку, що підставою для нарахування та сплати ЄСВ на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, подання особою "звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Чернігівський окружний адмінсуд у Рішенні від 16.10.2018 р. у справі №2540/2936/18 також став на сторону платника, адже такий ФОП не подавав заяви про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно договір про добровільну участь не укладався.
А в даному випадку Закон про ЄСВ має вищу юридичну силу ніж Порядок №435, а тому застосуванню підлягає саме Закон про ЄСВ. А за цим Законом має бути укладено договір про добровільне страхування.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити