Податківці у підкатегорії 201.04 ЗІР пояснили, що відповідно до пп. 9-2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ під час особливого періоду, визначеного Законом №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені пп. 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5-1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.
Згідно з абзацом 6 п. 9-2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ положення п. 9-2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію, та протягом усього особливого періоду.
Отже, звільнення застосовується на підставі даних з Єдиного реєстру призовників – з першого числа місяця, в якому з особою укладено контракт, до останнього дня місяця, в якому особу звільнено з військової служби.