Працівник надав лікарняний лист після звільнення: чи повинен роботодавець його оплатити?

Мінсоцполітики щодо цього надає  такі роз’яснення: 

Якщо, наприклад, працівник хворів з 08.01.2016 р. до 19.01.2016 р., а 09.01.2016 р. його було звільнено, то роботодавець має нарахувати та виплатити допомогу за власний рахунок за два дні хвороби, а саме за 08.01.2016 р. та 09.01.2016 р. — дні, коли особа ще перебувала у трудових відносинах. За три дні хвороби, тобто з 10.01.2016 р. до 12.01.2016 р. (з третього по п’ятий день хвороби) — дні, коли особа вже не перебувала у трудових відносинах, ні роботодавець, ні ФСС допомогу по тимчасовій непрацездатності не виплачують.

Але Закон №1105 говорить дещо інше. Статтею 19 Закону №1105 визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги зі страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано ВРУ.

Це право виникає з настанням страхового випадку у період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України (далі — Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 31 цього Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабміном (ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).

ДФС у Закарпатській області зазначає третій компромісний варіант (який поєднює норми Закону №1105 й позицію Мінсоцполітики): перші п’ять днів хвороби рахуються роботодавцем тільки у межах трудових відносин. Наприклад, працівник захворів 7 вересня, а 9 вересня він був звільнений за згодою сторін. У такому разі за рахунок роботодавця лікарняні оплачуються тільки за 3 календарних дні (7,8 і 9 вересня), а 4-й і 5-й день не оплачують. Далі (за всі дні, що залишилися з 6-го дня згідно з листком непрацездатності) – за рахунок коштів ФСС. 

Звісно, що такі лікарняні оподатковуватимуться ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Що стосується сплати ЄСВ, то, за роз’ясненнями податківців, після звільнення працівника роботодавець уже не виконує обов’язки страхувальника. Тому, якщо після звільнення нараховується допомога по тимчасовій непрацездатності, ЄСВ на її суму не нараховується. Хоча є думка, яку автор також поділяє, що ДФСУ має на увазі тільки ті суми допомоги, які припадають саме на період (дні) оплати після дати звільнення.