Трудова книжка заповнена різними мовами: як зробити запис про звільнення

У першу чергу зазначимо, що Інструкція №58 є досить застарілою й не зовсім адаптованою під сьогодення.

Другим важливим аспектом є те, що Трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають (п.1.2 Інструкції №58).

Пункти 2.1, 4.1 Інструкції №58 передбачають, що трудові книжки та вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською та російською мовами одночасно, а тексти в обох мовах окремо засвідчуються.

Але зараз на практиці трудову книжку таки заповнюють частіше українською мовою.

Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою України є українська мова. Водночас, у ст. 13 Закону №5029 зазначається, що паспорт громадянина України або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цього положення поширюється й на інші офіційні документи, у тому числі й на трудові книжки у разі наявності письмової заяви особи – власника книжки.

Також, на сторінках "Дебету-Кредиту" ми вже висловлювали нашу позицію щодо внесення записів у російськомовну частину. А саме, не слід використовувати російськомовну частину трудової книжки для продовження здійснення записів українською мовою. Докладно про це тут>>

Отже, на підставі вищезазначеного, на нашу думку, запис, що внесено у частину, де зазначаються записи українською мовою, не є порушенням. І наступний запис, тобто запис №26, який буде свідчити про звільнення працівника, слід внести відразу після запису №25, тобто в україномовній частині. Інших додаткових записів в інші частини трудової книжки робити не потрібно, не слід також вносити виправлення в трудову книжку.