Виплата добових при закордонному відрядженні працівника: що з ПДФО?

Відповідно до пп. 165.1.11 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт й розраховані згідно із п. 170.9 ПКУ.

Згідно з пп. 170.9.1 ПКУ не є доходом платника податку – фізособи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому витрат на відрядження у межах фактичних витрат.

Витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.

Витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з госпдіяльністю роботодавця/сторони, що відряджає у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, у тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізособи, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Крім того, у листі від 02.02.2017 р. №1946/6/99-99-13-02-03-15, зазначається, що підставою для невключення суми добових до оподатковуваного доходу платника податку у разі відрядження його до країни, в’їзд на територію якої здійснюється за наявності візи є, зокрема, відмітка прикордонних служб про перетин кордону у закордонному паспорті або документі, що його замінює.

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Держприкордонної служб у паспорті або документі, що його замінює, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому витрати, здійснені у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), не відшкодовуються.

Але у разі, якщо за рішенням керівника підприємства дані втрати будуть відшкодовані, то сума такого відшкодування буде вважатися додатковим благом відповідно до пп. "г" п. 164.2.17 ПКУ, та включатися до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Оподаткування додаткового блага здійснюється за ставкою, визначеною  п. 167.1 ПКУ (18%).

Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку №4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо  відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу "126".

Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Отже, витрати, здійснені працівником підприємства у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), або сума перевищення фактично здійнених добових витрат на відрядження (які не підтверджені документами) понад встановлені норми (див. пп. 170.9.1 ПКУ) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Використання корпоративних карток

Для відряджень у разі оплати за допомогою платіжних карток (зокрема, і корпоративних карток), або у разі, коли за допомогою корпоративної картки працівник отримав у банкоматі готівку, діють спеціальні строки звітування. 

Згідно з пп. 170.9.3 ПКУ: 

• у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;
• у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання у разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Щодо строків подання авансового звіту за використаною корпоративною карткою тут>>