Працевлаштування іноземця фізособою - підприємцем: які нюанси?

Трудові відносини роботодавця (в т.ч. фізособи - підприємця) з іноземцем або особою без громадянства, який знаходяться на території України, регламентуються законодавством України про працю, а процедура видачі, продовження строку дії та внесення змін до дозволу, визначена ст. 42 Закону «Про зайнятість населення».

Так, підприємцю необхідно дотримуватися аналогічних процедур щодо працевлаштування іноземців, як і для юрособи. І такому підприємцю слід отримати дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Докладно про працевлаштування іноземців читайте у матеріалах:

• Затверджено форми заяв для отримання дозволу на застосування праці іноземців 
• Працевлаштування іноземців
• Вересневі новації у працевлаштуванні іноземців: аналіз змін
• Мінсоцполітики про зміни у працевлаштуванні іноземців в Україні

Щодо посвідки на проживання

Згідно з чинним законодавством є два види посвідок на проживання:

1) Посвідка на постійне проживання;

2) Посвідка на тимчасове проживання.

Відповідно до ст. 1 Закону  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»:

• посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;
• посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Згідно з ч. 6 ст. 42 Закону про зайнятість без дозволу здійснюється працевлаштування:

• іноземців, які постійно проживають в Україні;
• іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
• іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
• представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
• працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
• спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
• працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
• працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
• священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
• іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
• іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
• інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана ВРУ.

Отже, якщо іноземці, які влаштовуються на роботу до ФОПа мають посвідки на постійне проживання, або підпадають під дію ч. 6 ст. 42 Закону про зайнятість,  дозвіл для працевлаштування отримувати для них не потрібно. Процедура працевлаштування для таких осіб відбувається аналогічно процедурі працевлаштування, що провадиться для громадян України.

У інших випадках необхідне отримання дозволу для працевлаштування, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.