Головна Усі консультації Праця та соціальний захист Трудові відносини

Звільнення директора з ініціативи власників

05.12.2017 р. засновники рішенням загальних зборів учасників товариства звільнили директора без зазначення причин. З 06.12.2017 р. призначили нового директора. Хто повинен видати наказ про його звільнення? Чи потрібно було повідомити директора про таке рішення?

Запитання:

05.12.2017 р. засновники-нерезиденти рішенням загальних зборів учасників товариства звільнили директора без зазначення причин. З 06.12.2017 р. призначили нового директора. Хто повинен видати наказ про його звільнення? Чи потрібно було повідомити директора про таке рішення? Його трудової книжки немає, чи потрібно зробити запис?

Директор на електронну пошту надіслав лист, у якому повідомив, що знаходиться на лікарняному з 06.12.2017 р., проте засновник зафіксував його відсутність на робочому місці 05.12.2017 р. Чи можливо його звільнити за прогул?

 

Відповідь:

Відповідно до ст. 62 Закону "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених зазначеним Законом та установчими документами.

 

Отже, директор призначається та звільняється рішенням загальних зборів ТОВ, ПП тощо або рішенням власника (якщо засновником юрособи є одна особа) у порядку, встановленому статутом (установчими документами) підприємства.

 

Документ, що складається загальними зборами чи засновником одноособово також визначається у статуті (в установчих документах) підприємства.

Як показує практика, засновники надаються перевагу або протоколу, або рішенню власника.

У такому протоколі (рішенні) власника підприємства слід вказати про те, що засновники підприємства приймають рішення щодо звільнення з посади директора та призначають) іншу особу (ПІБ) на цю посаду з укладення контракту чи ні або за його заявою (як це передбачено для працівників згідно з ст. 24 КЗпП).

Окрім цього, слід звернути увагу на те, що у рішенні засновника про заміну керівника можна вказати дату, з якої призначено нового керівника та відповідно дату звільнення попереднього. У такому разі повідомлення до органів ДФС про прийняття нового керівника слід подавати напередодні вказаної дати. Відповідна дата призначення (обрання) нового керівника буде вказана й в Єдиному держреєстрі юросіб.

Водночас, можна не вказувати дату призначення нового керівника. Натомість послатись, наприклад, на таке прийняття на посаду після складення акту приймання-передачі первинних документів. У такому разі, дата вступу на посаду нового керівника визначатиметься датою прийняття працівника на роботу (зазначеної в наказі по підприємству) та буде залежати від приймання-передачі документів. Щодо Єдиного держреєстру юросіб, то там буде занесена дата призначення нового керівника.

Державному реєстратору для заміни керівника слід подати наступні документи (ч. 4 ст. 17 Закону №755):

У цьому випадку слід враховувати подвійний характер правовідносин, а саме:

  • корпоративні;
  • трудові.

 

Корпоративні правовідносини

Відповідно до ст. 65 ГКУ "власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів".

У ГКУ йдеться про  управління підприємством  саме через здійснення власником своїх прав. Тут мова йде про позбавлення керівника повноважень представника господарського товариства.

Права щодо управління організацією власник може делегувати керівнику. Тобто  уповноважує  його діяти від імені підприємства, представляти його інтереси. 

Оскільки  власник уповноважує  керівника, то і весь комплекс повноважень належить саме власнику підприємства, а також  власник ними розпоряджається щодо уповноваження тієї чи іншої особи на вчинення відповідних дій від імені підприємства. Відповідно до ст. 237 ЦКУ "представництвом є правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє", а отже, тут йдеться про представництво. 

Представництво виникає на підставі, у тому числі акта органу юрособи (ч.3 ст 237 ЦКУ). Тобто можна просто скасувати  акт органу юрособи, на підставі якого виникло представництво і у зв’язку з цим  власник юрособи може вважати, що й підстава зникла для представництва. 

Власник чи власники, які прийняли рішення про обрання/призначення конкретної фізособи на посаду керівника, повинні  скасувати це рішення для позбавлення  керівника повноважень. Звісно, необхідно у такому випадку вносити відповідні зміни в ЄДР,  для цього необхідно щоб таке скасування відбулося разом з призначенням нового керівника.

 

Трудові правовідносини

Тут слід керуватися КЗпП та говорити про розірвання трудового договору (контракту). Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону (ч.6 ст. 65 ГКУ).

Підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу зазначені у ст. 40 КЗпП.

У ст. 41 КЗпП зазначаються  додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. 

З  керівником підприємства трудовий договір може бути розірваний у випадках одноразового грубого порушення ним трудових обов’язків або винних дій керівника підприємства внаслідок чого зарплата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної зарплати.

Щодо звільнення за прогул, то тут слід максимально бути уважними, оскільки процедура не така проста як здається. Докладно про це ми писали тут та тут>>

 

Заповнення трудової книжки

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП.

Згідно з ст. 235 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум в установлені строки, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець має сплатити, зазначене в ст. 117 КЗпП, відшкодування у тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо ж спір вирішено на користь працівника частково — розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.

Факт отримання працівником трудової книжки підтверджується підписом працівника у книзі обліку руху трудових книжок. Оскільки трудової книжки немає на підприємстві й підпису немає, то  це може спричинити те, що працівник подасть позов до суду і йому слід буде провести необхідні виплати зазначені у ст. 235 КЗпП.

Вважаємо, що тут доцільно буде скасувати акт органу юрособи, на підставі якого виникло представництво, і в зв’язку з цим зникне підстава для представництва.

Але вважаємо, що звільняти без появи цього працівника не потрібно. Обов'язково слід дочекатися з працівником зустрічі та отримати пояснення від нього. А тим часом  зазначати в табелі обліку робочого часу прогули й надалі діяти так, як зазначено у статті  "Порядок звільнення за прогул".

Автор:
Галина Казначей
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Праця та соціальний захист / Трудові відносини
Теги:
Трудові відносини

Коментарі: 8

Новини по темі

Консультації по темі