• Посилання скопійовано

Чи може директор працювати на громадських засадах?

Приватне підприємство не здійснює діяльність вже майже 2 р., але незначні суми проплат були. Директору нараховувалася зарплата, звітність здавалася. З 2017 р. припиняється вся діяльність, крім здачі звітності, і директор просить перевести його на виконання обов'язків на громадських засадах. Чи може підприємство це зробити?

Прямої норми, яка би забороняла керівнику виконувати свої обов'язки на громадських засадах, немає. Проте, слід розуміти, що:

  • керівник — це  посада за штатним розкладом,
  • обрання його на посаду засновниками, не говорить про  виконання керівником іншої, ніж трудова, функції,
  • керівник — особа, відомості про яку вносяться до ЄДР юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, та з цього моменту особа набуває статусу офіційного представника з повноваженнями, обмеженими лише статутом.

Тому, якщо особа за штатним розписом виконує трудову функцію, вона має отримувати зарплату, визначену трудовим договором (наказом про прийняття на роботу, штатним розписом тощо). Термін “виконання функцій керівника на громадських засадах” не міститься у чинному законодавстві України.

Податківці роз’яснюють  (див. тут) : «У разі якщо обов’язки директора виконує особа, яка не є засновником такого підприємства, а працює на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, такому директору потрібно здійснювати нарахування заробітної плати незалежно від того, чи є це основним місцем роботи, чи це робота за сумісництвом, оскільки, не нараховуючи заробітну плату відбувається порушення трудового законодавства». Якщо засновник підприємства приймає рішення виконувати обов’язки директора без нарахування заробітної плати та за умови що таке підприємство не веде господарської діяльності, то він має право прийняти рішення не нараховувати собі заробітну плату і, відповідно, оскільки відсутня база нарахування, не сплачувати ЄСВ та не подавати обов’язкову звітність.

Отже, якщо директор є засновником підприємства, він виконує обов’язки директора без займання відповідної посади, без перебування у трудових відносинах із підприємством. В такому разі (після звільнення з цієї посади) він має право не нараховувати собі зарплату і не нараховувати ЄСВ за себе, оскільки відсутня база нарахування. Якщо ж директор не є засновником підприємства або засновник займає посаду директора, зарплата в будь-якому випадку має нараховуватися (якщо є факт виконання трудових обов’язків). Про це ми писали, зокрема, тут.

При цьому ЄСВ має нараховуватися щонайменше у розмірі мінімального внеску, якщо директор працює за основним місцем роботи, навіть на умовах неповного робочого часу. А мінімальна заробітна плата - виплачуватися пропорційно до виконаної норми праці. 

Якщо ж він працює за сумісництвом, ЄСВ сплачується виходячи з фактично нарахованих сум. Про це ми писали, зокрема, тут. Зверніть увагу: якщо директору замість оплати праці виходячи з місячного окладу буде встановлено погодинну оплату праці (з годинною тарифною ставкою), у 2017 році мінімальний розмір зарплати у погодинному розмірі становить 19,34 грн. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Степанов Михайло

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Повернення зі служби із запізненням: як оформити відсутність і донарахувати середній заробіток
    18.02.2026 р. ми отримали у Viber витяг з наказу військової частини про звільнення нашого працівника з військової служби 11.01.2026 р. Відповідно, працівнику надається 5 днів для взяття на військовий облік у ТЦК та СП за місцем реєстрації, тобто до 15.01.2026 р. Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону №2232, на час виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, роботодавець має зберігати за працівником середній заробіток. Як правильно оформити відсутність працівника у період з 12.01.2026 по 18.02.2026 р.? Як бути з виплатою середнього заробітку, якщо заробітну плату за січень уже виплачено, а об’єднаний звіт уже подано?
    Сьогодні 10:0822
  • Вимоги до працівників, які обслуговують генератори
    Підприємство придбало дизельний генератор для забезпечення роботи офісу. Кого з працівників ми можемо призначити відповідальним за його заправлення, підключення та загальне обслуговування? Які саме вимоги висуває законодавство щодо віку, медичних оглядів, навчання та рівня допуску з електробезпеки для такого персоналу?
    Сьогодні 09:0761
  • Оцифрування трудової книжки у разі її втрати
    У працівника трудова книжка загубилася у попереднього роботодавця, робити запис на теперішньому місці роботи працівник відмовився, що робити з оцифруванням трудової книжки до 10.06.2026 р.?
    Сьогодні 07:5940
  • Компенсація «дитячої» відпустки за рік, у якому був простій
    Чи має право працівниця на грошову компенсацію за 10 календарних днів додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей, за 2026 рік, якщо з 1 січня по день звільнення у середині лютого вона перебувала у простої з оплатою 2/3 окладу та не виконувала фактичну роботу?
    24.02.202627
  • Організація та оплата праці охоронників при змінних графіках
    Як правильно нараховувати заробітну плату двом охоронникам (один працює 2/2, інший — п'ятиденку), якщо кількість годин щомісяця різниться? Чи доцільно перейти з посадового окладу на годинну тарифну ставку та чи законно встановлювати їм різні режими роботи на однакових посадах із пропорційною оплатою?
    24.02.202637