Відрядження для членів неприбуткової організації

Відповідно до п. 1 р. І Інструкції №59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Своєю чергою, працівник — це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом) (ст. 1 Закону України від 14.10.92 р. №2694 «Про охорону праці»). Те ж саме прописано й у ПКУ: працівник — фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (пп. 14.1.195 ПКУ).

Втім, норми зазначеної Інструкції мають обов'язкові до виконання лише установами та організаціями, які фінансуються з бюджету. Для решти суб'єктів господарювання норми Інструкції №59 мають лише довідковий характер.

Оскільки нас цікавить оподаткування, то перейдімо до норм ПКУ. Так, із пп. 170.9.1 ПКУ виходить, що у відрядження можна відправляти працівників та/або членів керівних органів платника податку. Члени громадської організації не є ані працівниками, ані членами її керівних органів. Тож спрямувати їх у відрядження наказом керівника організації не можна.

А ось профінансувати їх поїздку неприбуткова організація може, якщо це передбачено цілями її створення згідно зі статутними документами. Розпорядження (наказ) про таке фінансування, перелік учасників змагань та розмір витрат на поїздку кожного має видати керівник такої організації. Також радимо до таких документів докласти документи, що підтвердять цільове використання коштів організації (їх мають надати спортсмени, а також постачальники товарів, робіт, послуг).