Розрахунок лікарняних, коли працівниця в минулому була підприємцем

Запитання: Працівниця подала у жовтні 2016 р. листок непрацездатності, за яким вона хворіла з 24.10.2016 р. до 31.10.2016 р. На підприємстві вона працює з 15.08.2016 р., а на попередньому місці роботи працювала з 15.05.2016 р. до 31.07.2016 р. З 01.10.2015 р. до 31.12.2015 р. працівниця була фізособою підприємцем і сплачувала єдиний податок та ЄСВ за себе. З січня 2016 р. по 14.05.2016 р. не працювала і страхові внески за себе не сплачувала. Всі дані взяті із довідки ОК-7. Бухгалтер підрахувала загальний страховий стаж у 12-місячному періоді, він виявився більшим, ніж 182 к. д., тобто при розрахунку лікарняних не застосовувались обмеження, передбачені у п. 4 ст. 19 Закону від 23.09.1999 р. №1105-ХІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Перевірка з Фонду соцстрахування встановила порушення п. 4 ст. 19 Закону, бо не врахувала час, коли працівниця була підприємцем, як страховий стаж. Чому?

Відповідь:

Згідно з п. 4 ст.19 Закону №1105 застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до Закону №1105 в таких розмірах: допомога з тимчасової непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Що стосується періоду, коли особа була ФОП та сплачувала внески за себе. Єдина для всіх платників ставка ЄСВ 22%, яка передбачає страхування в усіх державних фондах, діє тільки з 2016 року. 

Що стосується періоду 2015 року. В обов’язковому порядку ФОП повинна була сплачувати мінімальний розмір ЄСВ за ставкою 34,7% від мінімальної заробітної плати, що діяла у період сплати внеску. Але така ставка передбачала страхування лише в двох Фондах – ПФУ та Фонді безробіття. Відповідно, період, у якому ФОП сплачувала ЄСВ за цією ставкою, не входив до страхового стажу в ФСС з ТВП. 

Проте за бажанням можна було сплачувати й більшу ставку внеску, що передбала страхування в ФСС з ТВП та/або в Фонді нещасного випадку на виробництві. Для цього слід було укласти з фіскальною службою договір про добровільне страхування (ч. 11 ст. 8 ЗУ «Про ЄСВ» в редакції до 01.01.2016 р.).

Розмір ставок при добровільному страхуванні в 2015 році становив:

• 36,21% — страхування від нещасного випадку на виробництві;
• 36,6% — підприємець буде отримувати виплати при тимчасовій непрацездатності;
• 38,11% — включає всі види загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Про це також наголошує Мінсоцполітики в листі від 12.03.2016 р. №72/18/99-16.

Таким чином, за періоди 2015 року СПД мала право на страховий стаж з метою отримання допомоги з тимчасової непрацездатності лише за умови укладення договору добровільного страхування та сплати ЄСВ за ставкою 36,6 % або 38,11%. Якщо такий договір ФОП укладено не було, перевіряльники праві, коли виключають період сплати ЄСВ за ставкою 34,7% із страхового стажу при обрахунку виплат від ФСС з ТВП.