Трудові та соціальні гарантії для вагітних та працівників з дітьми (аудіоверсія)

Трудові гарантії при прийнятті та звільненні

Відповідно до ст. 184 КЗпП, забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю. У разі відмови у прийнятті на роботу жінок зазначених категорій роботодавець зобов’язаний повідомити їм причину відмови в письмовій формі.

Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку. Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста ст. 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. При прийнятті на роботу випробувальний термін не встановлюється вагітним жінкам, одиноким матерям з дітьми до 14 років або з дітьми з інвалідністю. 

Режим робочого часу та умови праці

Відповідно до статті 56 КЗпП, на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Вагітних жінок та жінок, що мають дітей віком до 3 років, заборонено залучати до нічних робіт, надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направляти у відрядження. Вагітним жінкам та жінкам з дітьми до трьох років відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку або вони переводяться на іншу, легшу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. Матері дітей до півтора року мають право на перерви для годування дитини – додаткові 30 хвилин (60 хвилин, якщо дітей двоє і більше) кожні три години.

Відпустки та виплати при народжені дитини

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається на підставі лікарняного і триває 70 календарних днів до пологів і 56 (або 70 днів у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнень) після пологів, починаючи з дня пологів. Право на цю відпустку та допомогу у новоприйнятої працівниці виникає незалежно від стажу роботи на даному підприємстві (навіть якщо вона пропрацювала лише один день).

Розмір допомоги складає 100% середньої заробітної плати. Проте, оскільки працівниця працює менше 6 місяців за останній рік, діє обмеження: сума допомоги в розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати (МЗП) і не може перевищувати двократного розміру МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку. Відпустка для догляду за дитиною до 3 років (до 6 років за медичними показаннями) надається за заявою працівниці після закінчення відпустки по вагітності та пологах. За нею зберігається місце роботи, а час відпустки зараховується до загального та безперервного стажу роботи. 

Вагітна жінка має право взяти щорічну відпустку повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи на підприємстві, приєднавши її до відпустки по вагітності та пологах. Чоловік, дружина якого народила дитину, або батько дитини (навіть якщо не в шлюбі, але проживають разом) має право на одноразову оплачувану відпустку тривалістю до 14 календарних днів. Варто зауважити, що на цю відпустку також мають право бабуся,дідусь або інший повнолітній родич дитини, який фактично доглядає за дитиною, мати чи батько якої є одинокими.

Висновки

• Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю;
• Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням;
• На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.