Підприємство може компенсувати працівникам вартість проїзду на роботу та з роботи на підставі рішення керівника. Однак така виплата є оподатковуваним доходом працівника.
Проїзд від місця проживання до роботи та у зворотному напрямку за загальним правилом не пов’язаний безпосередньо з виконанням працівником трудової функції. Трудове законодавство передбачає обов’язкове відшкодування витрат на проїзд, зокрема, у разі службового відрядження або переведення, прийняття чи направлення на роботу в іншу місцевість. В інших випадках компенсація може здійснюватися за рішенням роботодавця та розглядається як додаткове благо працівника. Саме такої позиції дотримується ДПС.
Відсутність квитків або інших підтвердних документів не забороняє підприємству виплатити працівнику фіксовану суму компенсації, але не дає підстав розглядати її як неоподатковуване відшкодування фактично понесених витрат.
Документальне оформлення
Розмір і порядок виплати компенсації доцільно визначити:
- у колективному договорі, положенні про оплату праці або іншому внутрішньому документі;
- у наказі керівника;
- у трудовому договорі з працівником — за потреби.
У наказі можна встановити фіксовану суму компенсації на місяць, перелік працівників, умови її виплати та період, за який вона нараховується. За такого способу оформлення працівникам не потрібно щомісяця подавати квитки.
ПДФО та військовий збір
Сума компенсації включається до загального місячного оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо (пп. 164.2.17 ПКУ). Роботодавець як податковий агент утримує податки за рахунок нарахованого доходу (пп. 168.1.1 ПКУ):
- ПДФО — 18%;
- військовий збір — 5%.
Оскільки компенсація виплачується працівнику грошима, натуральний коефіцієнт не застосовується.
У додатку 4ДФ суму додаткового блага відображають з ознакою доходу «126». Аналогічний підхід щодо оподаткування компенсації проїзду та її відображення з ознакою «126» застосовує ДПС.
ЄСВ
Питання нарахування ЄСВ необхідно вирішувати з огляду на характер та умови виплати.
Якщо компенсація має систематичний характер, передбачена колективним або трудовим договором, положенням про оплату праці та надається працівникам у зв’язку з трудовими відносинами, існують підстави відносити її до фонду оплати праці. У такому разі на суму компенсації нараховується ЄСВ за ставкою 22%.
Саме по собі оформлення виплати як додаткового блага для цілей ПДФО не означає автоматичного звільнення від ЄСВ. Для ненарахування ЄСВ виплата повинна бути прямо віднесена до виплат, які не входять до фонду оплати праці та не є базою нарахування ЄСВ.
Висновок
Підприємство може компенсувати працівникам вартість проїзду на роботу та з роботи навіть без квитків, установивши фіксовану суму наказом керівника або внутрішніми документами.
Така компенсація є оподатковуваним доходом працівника у вигляді додаткового блага. Із неї утримуються ПДФО за ставкою 18% і військовий збір за ставкою 5%, а в додатку 4ДФ дохід відображається з ознакою «126».
Матеріал за напрямом: Додаткове благо у 2026 році: коли воно виникає, як оподатковується та відображається у звітності
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
