Утримання днів щорічної відпуски, використаної наперед при звільненні

Відрахування, зайво виплачених відпускних, не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з:

1) призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;

2) переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;

3) відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;

4) змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;

5) виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;

6) нез'явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;

7) поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

8) направленням на навчання;

9) виходом на пенсію.

Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться.

Ключові моменти утримання відпускних у разі звільнення

У разі утримання надміру виплачених відпускних враховуємо таке:

• згода працівника на відрахування не потрібна;
• не діє обмеження на відрахування із зарплати не більше 20%, встановлене у ст. 128 КЗпП (див. ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 р. у справі №160/11779/23);
• Якщо працівник звільняється до завершення робочого року, за який йому вже була надана відпустка повної тривалості, бухгалтер зобов’язаний здійснити утримання із зарплати. Зокрема, необхідно відрахувати середній заробіток, нарахований за дні відпустки, які працівник використав авансом за ще не відпрацьовану частину робочого року. Тобто, не новий середній заробіток треба рахувати , а відрахувати ТУ СУМУ, яку він зайво отримав;
• під час відображення сторнованих відпускних може виникнути потреба застосування коду типу нарахувань «14» в графі 9 (сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати (доходу) за попередні періоди у зв’язку зі здійсненням перерахунку під час звільнення працівника за попередні періоди, пов’язані з уточненням днів використаної наперед відпустки (у зв’язку зі сторнуванням) (таким чином, код типу нарахувань є ще одним аргументом, на користь того, що не потрібно рахувати нову середню зарплату).